Самореалізація — це насамперед про вихід з зони комфорту. Це проте, коли вистачає сміливості не звертати увагу на всі упередження з приводу гендеру чи віку, коли знаходиш сили, мотивацію та натхнення не завдяки, а всупереч.
Завершальна історія нашої кампанії до Міжнародного дня боротьби за права жінок про Юлію Колотиліну, яка родом з шахтарського містечка Довжанськ. До Чорткова Тернопільської області жінка переїхала з Києва у 2014 році.
За освітою пані Юлія лікар-провізор, але коли жінка сідає за швейну машину, на світ з’являються розкішні речі для дому, які не придбаєш в жодному магазині.
Комплекти постільної білизни, пошиті за індивідуальними розмірами, ніжна палітра кольорів, прикрашені вишуканим мереживом, або милі кухонні набори: рушнички, серветки, скатертини, які випромінюють тепло її рук та любов. Замовити можна й інші
У свої 72 роки жінка активно підтримує ідею про екологічну чистоту нашої планети, тому впроваджує пошиття лляних мішечків для хліба, каже, що: “Це — найкращий екологічний і естетичний спосіб зберегти хліб. У ньому він “дихає”, довше не пліснявіє і залишається свіжим. До того ж один мішечок запобігає потраплянню на сміттєзвалище тисячі пластикових пакетиків”.
На життєвому шляху пані Юлії постійно відбувалися випробування: у 2014 році війна застала жінку вдома, що змусило її переїхати до Києва, більш безпечного міста на той час. З часом стан здоров’я погіршився і Юлія опанувала пересування за допомогою колісного візка. Проте через 8 років, в тій же Київській області, жінці вдруге довелося на собі відчути всі жахи війни.
Рятуючись від вибухів та ракетних обстрілів, пані Юлія отримала прихисток в БФ «Дім Милосердя» у Чорткові. Маленька кімнатка на дві особи, 2 ліжка, 2 колісних візки, але попри те, що місця та коштів було обмаль, змогла облаштувати затишний швейний куточок. Пані Юлія завжди говорить:
“Коли люди довіряють тобі своє замовлення, то ти отримуєш задоволення від цього процесу та результату своєї роботи. Потрібно любити те, чим займаєшся. Коли вкладаєш душу в новий виріб й бачиш відмінний результат, сили подвоюються, виникає бажання творити красу, яка, як відомо, врятує світ”.
Працівниками нашого Благодійного Фонду для жінки було надано медичний супровід, адже Юлія пересувається за допомогою колісного крісла і потребує сторонньої підтримки. В рамках кейс-менеджменту БФ “Рокада” пані Юлії по програмі індивідуальної екстреної допомоги (ІРА) у сфері захисту було надано комп’ютерну вишивальну машинку. Відтепер пані Юлія має чудову можливість для розвитку власної справи,яку вона так любить.
В один момент хобі настільки захопило її, що жінка вирішила відкрити ательє шиття та ремонту одягу, назву вже придумала – “La Fason”. Навіть пройшла навчання для відкриття власної справи від “SILab Ukraine”.
«Я побачила в інтернеті, що вони набирають людей, але не думала, що пройду. Обрали лише 30 осіб з усієї Тернопільської області. Я відразу написала бізнес-план, але всі гранти, які зустрічала, мали вікове обмеження. Максимум 60 років. Навіть коли подавала документи, отримувала відповіді в стилі: «ви робите гарну справу, бабусю, але змушені відмовити». Працівниці «Рокади» розповіли мені про конкурс на розвитку бізнесу для ВПО від «Посмішка ЮА», де немає обмежень для учасників. Я спершу вагалась, але рокадівці мене підтримали, дали мотивацію. І мені вдалося виграти грант! Я обладнала крихітну майстерню у своїй кімнаті, придбала все необхідне обладнання та матеріали.
До речі, завдяки новому інвентарю тепер можу виготовляти навіть одяг для людей, що пересуваються на інвалідному візку. Бо на власному досвіді знаю, як важливо мати відповідний одяг. Тепер мрію пошвидше відкрити власне ательє і маю ще чимало планів», – ділиться Юлія Василівна.
Усім жінкам, які турбуються з приводу будь-яких обмежень жінка радить:
«Не треба боятися нічого. Як виграла той грант, подумала, що якби не наважилась, так і далі б сиділа без діла. Я рятувала швейну машинку, тікаючи від війни з-під Києва, тому розумію наскільки важлива улюблена справа. Зусилля того варті, коли бачиш, як твоя праця робить людей щасливішими».
