Skip to main content

Психологічне (або емоційне) насильство — це форма насильства, яка спрямована на «підрив» емоційного благополуччя, самоповаги та адекватного сприйняття себе людини. Саме цей вид насильства — це тиха загроза, яка підриває самоповагу, ізолює та руйнує особистість. Постійні докори, приниження, маніпуляції — все це зброя, яка знищує впевненість у собі й залишає глибокі емоційні шрами.

Як впізнати прояви психологічного насильства:

  1. Приниження та образи: постійні критичні зауваження, сарказм, глузування, обзивання, які спрямовані на те, щоб знизити самооцінку іншої людини.
  2. Ігнорування почуттів та потреб: нехтування емоційними потребами людини, ігнорування важливих для неї тем, байдуже ставлення до її почуттів.
  3. Маніпуляції та контроль: спроби контролювати кожен крок життя людини (з ким вона спілкується, куди йде, як себе поводить) через маніпуляції або погрози. А в результаті ще викликати почуття провини, що ця людина спровокувала на таку поведінку.
  4. Знецінення досягнень: постійне знецінення успіхів, хобі або досягнень іншої людини, щоб вона почувалася недолугою або нікчемною.
  5. Ізоляція від друзів та родини: намагання віддалити людину від її близьких, забороняючи їй спілкуватися з ними або намагаючись налаштувати проти них.
  6. Залякування: використання погроз або навіювання страху для того, щоб контролювати поведінку іншої людини (наприклад, погрози фізичної шкоди, розлучення або соціальної ганьби).
  7. Змінювання реальності (газлайтинг): маніпулювання інформацією таким чином, щоб людина починала сумніватися у своїй пам’яті, сприйнятті реальності або, навіть, психологічного здоров’я.
  8. Непередбачувані зміни настрою: кривдник може раптово змінювати свою поведінку – від доброзичливості до емоційної «холодності» або агресії, що викликає в іншої людини почуття непевності й страху.
  9. Постійний контроль через ревнощі: нездорові прояви ревнощів, звинувачення у зрадах або надмірний контроль за соціальним життям людини.

Часто дуже складно взагалі усвідомити, що такі прояви – це і є психологічне насильство, бо воно ж зазвичай не залишає фізичних наслідків, проте його наслідки можуть включати депресію, тривожність, панічні атаки, відчуття безпорадності та низьку самооцінку.

Якщо ви зазнали або зазнаєте й досі психологічного насильства, важливо вжити заходів для відновлення та захисту свого емоційного стану. Ось декілька рекомендацій:

  1. Зрозумійте та визнайте, що у вашому житті є прояви насильства. Важливо усвідомити, що ви переживаєте насильство, навіть якщо воно не має фізичних ознак.
  2. Зверніться за підтримкою. Спілкуйтеся з близькими: розкажіть друзям або родині про те, що ви відчуваєте. Підтримка інших людей може допомогти усвідомити масштаби проблеми.Зверніться до спеціаліста: психолог або психотерапевт допоможе вам не лише краще зрозуміти ситуацію, а й розробити стратегії для виходу з неї.

Зокрема, пропонуємо звертатися до спеціалістів Благодійного фонду “Рокада” та інших організацій, які можуть надати допомогу і підтримку в таких ситуаціях, за наступними контактами:

  • «гаряча лінія» Благодійного фонду в місті Хмельницькому: +38 067 447 08 13.
  • служба психологічної допомоги  «телефон довіри» 1550, 038 265 73 28, +38 038 269 22 99, +38 067 475 42 85 , телефонуйте з 9:00 до 18:00 год (допомога надається безкоштовно та конфіденційно).
  • «гаряча лінія» психологічної підтримки для чоловіків: 2345*, +38 067 752 23 45.
  • «гаряча лінія» +380 800 500 335 або 116 123 лінія, що діє з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.
  • 15-47 цілодобово та безкоштовно діє «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
  • національна «гаряча лінії» для дітей та молоді: 116 111, +38 0 800 500 225.
  1. Не звинувачуйте себе. Часто постраждалі від психологічного насильства починають сумніватися у своїй правоті або відчувають провину за ситуацію. Важливо пам’ятати, що відповідальність за насильство завжди лежить на агресорові.
  2. Розвивайте навички емоційної стійкості. Займайтеся достатньою фізичною активністю, практикуйте техніки глибокого та повільного дихання, перевіряйте власні думки на реалістичність у % (на скільки відсотків ця думка ґрунтується на реальних фактах, а на скільки на моїх припущеннях чи здогадках). Ці методи допоможуть зменшити рівень стресу та тривожності, більш реально оцінювати ситуацію.
  3. Обміркуйте плани щодо майбутнього. Якщо ви перебуваєте у стосунках із агресором, знайдіть безпечне місце для себе та подумайте про майбутнє цих стосунків. Якщо це складно, проконсультуйтеся з професіоналом або зверніться до кризового центру.
  4. Не ізолюйтеся. Психологічне насильство може викликати відчуття самотності. Важливо підтримувати зв’язки з людьми, які можуть надати вам емоційну підтримку та допомогти відновити відчуття безпеки.

Ці кроки допоможуть вам відновити контроль над своїм життям та емоційним станом. І варто пам’ятати, що психологічне насильство може бути лише початком, стартовою лінією для інших форм насильства. Важливо, не пропустити таких ознак і звернутися за підтримкою та допомогою до спеціаліста, щоб встановити власні особистісні кордони і поліпшити стосунки з  цією людиною  або ж вийти із замкненого кола насильства.

Пам’ятайте, що ми завжди з вами і готові допомогти.

Проєкт реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні.

 

Зв'яжіться з нами
Підтримати Фонд