«Тут тихо й спокійно, зовсім не так, як вдома … Там вдень і вночі лунають вибухи», – каже пані Валентина з Добропілля. Ця історія – лише одна з багатьох, які зараз пишуться в стінах цього прихистку. Але ще рік тому тут було порожньо. Чому прихисток залишався без людей і хто допоміг змінити цю ситуацію?
Прихисток, що стояв порожнім
У 2023 році в Хоросткові був відремонтований великий будинок для переселенців, розрахований на 50 осіб. Ремонт здійснювався за підтримки іноземних донорів, і будівля була готова до прийому людей. Але чомусь прихисток залишався порожнім. Люди, які потребували даху над головою, не могли потрапити сюди, і приміщення так і не виконувало свою основну мету.
Виявлення проблем і пошук рішень
Команда СССМ нашого Фонду в Тернопільській області вирішили розібратися, чому цей прихисток не працює так, як мав би. Разом з Представництвом Уповноваженого ВРУ з прав людини в Тернопільській області ми провели низку зустрічей з місцевою владою, донорами, які фінансували ремонт, а також з міжнародними організаціями, такими як УВКБ ООН. Ми виявили кілька факторів, які затримували запуск прихистку, та розробили детальний план для подолання цих проблем.
Спільна робота дає результат
Завдяки спільним зусиллям усіх зацікавлених сторін, у грудні 2024 року прихисток нарешті відкрив свої двері для перших чотирьох осіб, які втратили свої домівки через війну. Протягом січня та лютого 2025 року сюди прибуло ще більше людей, і на сьогодні тут проживають вже 24 переселенці, серед яких 7 осіб з інвалідністю.
«Ми з дружиною приїхали в Хоростків місяць тому .. Нам тут тепло, дуже затишно, є все необхідне. І люди добрі та привітні», – говорить Олекій з Донецької області.
Двері відкриті для всіх
Зараз двері прихистку в Хоросткові відкриті для внутрішньо переміщених осіб, і він поступово наповнюється людьми, які потребують житла. Ми продовжуємо працювати над тим, щоб створити умови для комфортного проживання та допомогти кожному, хто втратив усе через війну.
Цей проєкт став можливим завдяки підтримці Агентства ООН у справах біженців в Україні та багатьом іншим партнерам і організаціям, які долучилися до процесу. Завдяки їхньому внеску ми змогли не тільки відновити будівлю, але й дати людям шанс на нове, безпечне життя.
Ми висловлюємо щиру подяку всім партнерам та організаціям, які стали частиною цього проєкту, а також кожному, хто допоміг створити це місце, де люди можуть знайти тепло та підтримку в такі складні часи. Без вашої допомоги цей проєкт не став би реальністю.
«Ми не тільки знайшли дах над головою. Ми знайшли нову родину», – з усмішкою додає пані Ольга, одна з перших мешканок, яка пережила багато труднощів, але тепер почувається вдома.
