Ми продовжуємо серію експертних матеріалів від психологів. І сьогодні хочемо розказати вам, як #самезараз допомогти собі та іншим за відчуття сильного страху
Страх – це природня реакція організму, яка виникає при загрозі. При цьому в тіло виділяються гормони, які мобілізують наше тіло з метою пережити цю загрозу. І далі психіка обирає вже звичний спосіб реагування – бий, біжи або замри.
Що тут можна робити? Як зарадити собі і близьким, особливо дітям?
- Перше – стабілізуємо себе. Якщо ми самі в процесі тремтіння, то говоріння дітям про спокій буде ними не сприйматися. Тому дихаємо, якби це банально не звучало. Робимо кілька свідомих вдихів і видихів. Дихання – це про життя!
- Можна «заземляти» себе чи людину поряд, розпитуючи її про прості речі, які її оточують. Така техніка має назву “5-4-3-2-1”. Попросіть людину назвати 5 речей, які вона бачить (з прикметником – “коричневий стілець”); описати 4 речі, яких можна торкнутися; сказати 3 звуки, які вона чує; описати 2 запахи, які вона зараз відчуваєте і назвати один смак.
Але, щоб це не викликало в людини опору, можна спитати “тобі зараз холодно чи тепло”, “джинси зручні чи тиснуть” (це буде те ж саме, адже мозок почне зв’язуватись з реальністю через аналіз простору).
Якщо поряд дитина, важливо говорити, що я з тобою; боятися це нормально (ні в якому разі не створюйте заборону на емоцію) і важливо проговорити дії, які будуть далі (це дасть дитині відчуття безпеки).
Проте, якщо нам безпосередньо нічого не загрожує, а ви боїтеся системно і цей страх перетворився на тривожність, важливо звернутися до психологів. Такі запити ми, психологи, зустрічаємо щодня. І це нормально говорити про те, що нас турбує. І хороша новина, що з цим можна справитись.
Дякуємо за матеріал Діані Савенко, психологині Благодійний фонд «Рокада» Рівне
