Що таке підтримане проживання і чому такий досвід необхідно реалізовувати в Україні, — радниця з соціальних питань благодійного фонду «Рокада» Анна-Ельжбета Федосеєнко та радниця з соціальних питань фонду у Волинській області Олена Кузьмич завершили серію воркшопів у регіонах.
Участь взяли понад дві сотні працівників соціальних служб, представників державних і комунальних установ, фахівців соціальної сфери та активні жителі громад Львівської, Чернівецької, Рівненської, Волинської, Хмельницької та Кіровоградської областей.
«Коли ми спілкуємося з громадами, ми не просто інформуємо — ми створюємо поле для змін. Підтримане проживання — це про новий підхід: коли турбота не ізолює, а відкриває двері. Ми віримо, що громади можуть і повинні бути простором підтримки, де кожна людина має змогу жити гідно, у безпеці та з відчуттям приналежності», – пояснює радниця.
Підтримане проживання — це соціальна послуга, яка дозволяє людям, що потребують постійної підтримки, жити в звичному середовищі, а не в інтернатних установах. Такий підхід відповідає сучасним європейським практикам та є частиною державної стратегії деінституціалізації, яка реалізується в Україні з 2024 року.
«Послуга підтриманого проживання змінює життя людей. Вона дозволяє їм жити в громаді, а не за високими стінами інтернатних установ, серед друзів і сусідів. Кожній людині створюється індивідуальний план підтримки, що враховує її бажання і потреби. Людина сама обирає, хто і як їй допомагатиме, що дає відчуття гідності та контролю над власним життям», — зауважує Анна-Ельжбета Федосеєнко.
Важливою складовою процесу деінституціалізації є постанова Кабінету Міністрів України №888, яка запроваджує принцип «гроші ходять за людиною» — держава більше не фінансує установи, а надає підтримку конкретним людям та їхнім потребам, що дає можливість для розвитку різноманітних послуг, залучення нових надавачів послуг і створення прозорої системи підтримки, де кожна гривня працює на людину.
Особливо актуальною є послуга підтриманого проживання для внутрішньо переміщених осіб старшого віку, які втратили не лише домівки, але й звичне оточення, а також для людей із інвалідністю, які мріють про самостійність і бажають бути повноправними членами громади. Їм потрібен не просто дах над головою, а справжній дім, де їх цінують і розуміють, їм потрібні соціальні контакти та впевненість у завтрашньому дні», — додає радниця з соціальних питань благодійного фонду «Рокада».
Місія воркшопів полягає у тому, щоб показати громадам, як можна впроваджувати нову модель підтримки, пояснити зрозумілою мовою, як організувати підтримане проживання на практиці, поділитися історіями успіху, які надихають на дії, та об’єднати зусилля всіх — від соціальних працівників до керівництва громади.
