Жити, попри війну. Ми всі переживаємо важкі часи та потребуємо підтримки #самезараз. Продовжуємо серію публікацій від наших психологів.
Як продовжувати жити нормальним життям в умовах війни
Від початку повномасштабної війни українці, майже втратили звичне, буденне життя. Чимало людей втратили своїх рідних, близьких, покинули свої домівки, були змушені переселитися у більш безпечні місця.
Ще рік тому, у перші місяці війни, ми, загалом, трималися. Ми боролися зі стресом, та страхом, мобілізуючи усі свої сили для того, щоб вижити. Але сьогодні, хоча ми й продовжуємо боротися, спостерігається загальна втома і виснаження. Ми занурилися у ситуацію, з якою складно впоратися психіці будь-якої людини, навіть найбільш стресостійкої.
Як жити, попри війну, що нам робити і як допомогти собі у цій ситуації, стає для нас особливо актуальним.
Найперше, шукайте те, що найголовніше. Під час війни докорінно змінюється сприйняття світу. Те, що раніше вважалося важливим, втрачає свою привабливість. Нам важливо усвідомлювати і плекати свої цінності, оскільки вони є міцною опорою та фундаментом, на якому ми будуємо своє життя. Це дає відчуття сенсу, збагачує нас і сповнює неймовірної сили перед викликами війни.
Поновлюйте внутрішні ресурси. Щоб мати силу протистояти труднощам, нам потрібен ресурс. Знайдіть час для того, що вам подобається, що приємне, що дарує радість. Перелік ресурсів у кожного може бути різним для кожної людини: творчість, волонтерство, книги, фільми, пісні, гумор.
Плекайте добрі стосунки. Майте час для спілкування з рідними, друзями, знайомими. Навіть якщо ви перебуваєте на великій відстані одні від одних, не втрачайте зв’язок з дорогими для вас людьми. Розуміння того, що ми не самі, що є ті, хто допоможе, хто дає нам силу вистояти, робить нас щасливими.
Наше життя, як мандрівка в гори. Ми рухаємося по ньому, як би не було важко. Іноді варто зупинитися і відновити ресурси. Часом, потрібно переглянути цінності і віднайти сенс тієї мандрівки. А дорогі нам люди, які поряд, підтримають і допоможуть, коли гора виявиться занадто крутою.
Дякуємо за експертний матеріал психологині Всеукраїнської лінії психологічної підтримки Соломії Петрущак