Війна має декілька вимірів: фізичний, інформаційний, економічний та політичний. Більшість цивільних піддаються інформаційному впливові. Ворог запускає інформаційно-психологічні операції, які можуть викликати тривогу та інші сильні переживання. Це роблять для того, щоб добитися наступних цілей: виснажити, демотивувати та зробити нас менш ефективними.
Тривога є зрілим проявом захисного механізму психіки, який допомагає справлятися із загрозливими почуттями чи сильними емоційними переживаннями. Відомий психолог Зігмунд Фройд зазначав, що якщо сильні емоції та почуття не піддаються розрядці, тобто не виражаються, то особистість може відчувати постійну напругу. Хтось таку напругу може реалізувати через більш примітивний спосіб, наприклад, агресію чи знецінення, а інший через більш зрілий – тримає напругу в собі, що призводить до постійного відчуття тривоги.
Для того, щоб впоратися з тривогою під час війни можуть допомогти наступні рекомендації:
- Читати/слухати «білі медіа», відписатися від анонімних джерел інформації.
- Усвідомити, які почуття, емоції та дії ви стримуєте у собі і знайти способи виразити їх через конструктивний та безпечний спосіб.
- Знайти свій «предмет сили» і діставати його коли вам тривожно або, наприклад, лунає сирена.
- Створити свою зону комфорту.
- Переключити увагу з тривожних новин на щось інше, наприклад, в укритті з дитиною малювати на стіні.
- Періодично робити інформаційний дектокс від новин.
- Посилити контроль та передбачуваність у своєму житті. В одному будинку для літніх людей провели цікаве дослідження: мешканці заздалегідь записувались на різні гуртки, обирали собі кімнатну рослину і потім за нею доглядали, обирали меню на наступний день. Літні люди, яким давали більше відповідальності за прийняті ними рішення почували себе набагато краще за інших, ставали більш активними, більше взаємодіяли з іншими та мали покращення стану здоров’я. Посилити контроль може допомогти щоденне планування та прийняття рішень.
- Регулярно робити аеробні фізичні вправи. Займатися мінімум 20-30 хвилин декілька разів на тиждень. Але пам’ятати, що це допомагає зменшити тривогу та стрес, тільки у випадку якщо у вас є бажання їх робити.
- Знайти сенс свого існування. У кожного він має бути свій. Психолог Віктор Франкл, який пережив концтабір, вивчав історичні архіви епідемії чуми. Він виявив цікаву річ: найвищий показник виживання був у матерів, які мали маленьких дітей і в могильників. Для них життя інших переважало власні егоїстичні інтереси. Для матері головним смислом її життя було виживання дитини, для могильника – не дати чумі поширитися.
- Перестати боротися з тривогою і навпаки навмисно посилити її. Це метод парадоксальних намірів. Тривога може зменшитися, якщо ми перестанемо втікати або боротися з нею. Цей метод також може допомогти при безсонні. Люди, які намагаються заснути, концентрують свою увагу на тому, щоб це вдалося. Саме ця увага пригнічує процес засинання. Сон передбачає максимальне розслаблення. Замість сильного прагнення заснути, який може викликати підвищення тривоги, спробувати не спати. Також можна спробувати тримати очі розплющеними настільки довго, наскільки це можливо.
Якщо тривога надмірна і робить ваше життя нестерпним – це привід звернутися до фахівця для консультації.
© Троценко Андрій , психолог Благодійного фонду «Рокада» Житомир.
Також ви завжди можете звернутися за професійною допомогою до психологів Благодійного фонду «Рокада».
Гарячі лінії осередків:
Чернігів — 067 337 01 61
Житомир — 067 322 40 78
Івано-Франківськ — 067 447 40 24
Хмельницький — 067 447 08 13
Тернопіль — 067 447 42 20
Чернівці — 067 337 65 68
Луцьк — 067 447 08 84
Львів — 067 447 03 73
Рівне — 067 447 38 40
Київ — 063 299 83 24 (з 9:00 до 18:00 (вівторок, середа, п’ятниця)
Суми — 067 309 89 37
