Skip to main content

Ґендерно зумовлене насильство може бути зовсім поруч: за стіною у сусідній квартирі, у знайомій родині, у ваших друзів чи навіть рідних…

Ми можемо не помічати його ознак або не знати, як реагувати. Але щодня в Україні хтось переживає біль, приниження чи контроль лише через стать, соціальний статус, вік або ж неможливість відповісти.

Офіційна статистика каже, щороку тисячі людей потерпають від ґендерно зумовленого насильства, і це лише ті, хто наважився звернутися по допомогу.

У час війни стрес, втрати, фінансова криза загострюють проблему.

У межах всесвітньої кампанії «16 днів проти насильства» ми підготували для вас матеріали, які допоможуть розпізнати ознаки ґендерно зумовленого насильства, зрозуміти, як реагувати, куди звертатися по допомогу, а також почути голоси тих, хто пройшов крізь біль і знайшов силу жити далі.

Якщо ти читаєш цей текст – #НеМовчи!

ЯК РОЗПІЗНАТИ ҐЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНЕ НАСИЛЬСТВО?

Розгорнути

Ґендерно зумовлене насильство — це будь-які дії, спрямовані на приниження, контроль або заподіяння шкоди людині через її стать чи соціальну роль.

Насильство може бути сексуальним, фізичним економічним, психологічним, — коли принижують, обмежують у грошах, контролюють спілкування, порушують особисті межі або поширюють приватну інформацію.

Якщо поруч із людиною зникає відчуття безпеки, гідності чи власного голосу — це і є сигнал тривоги.

Насильство ніколи не є «сімейною справою» чи «емоцією на нервовому ґрунті». Це порушення прав людини.

Помічайте ознаки, турбуйтесь про себе та не виправдовуйте агресію. Пам’ятайте: допомога є, і звернутися по неї — це сила.

 


 

Red flags: на що важливо звернути увагу?

 


 

 

#ПсихологічнеНасильство:

постійне приниження, лайка, критика, висміювання, залякування, погрози заподіяти шкоду.

контроль та ізоляція: обмеження спілкування з близькими, перевірка телефона/листування, вимога постійно звітувати про місцеперебування, заборона на роботу чи навчання;

газлайтинг: змушування сумніватися у власній адекватності, пам’яті чи сприйнятті реальності. Використовуються фрази: «Тобі здалося», «Ти просто не пам‘ятаєш», «Ти занадто чутливий/а», «Ти завжди надто емоційно реагуєш», «Ти робиш проблему з нічого», «Ти перебільшуєш», «Я просто пожартував/ла! Навіщо ти все так сприймаєш?».

 

#ЕкономічнеНасильство:

повний контроль над усіма фінансами, заборона мати власний дохід, присвоєння зарплати або відмова надавати кошти на базові потреби.

руйнування майна: псування особистих речей, документів;

видача «кишенькових» грошей: коли ти змушений/на просити гроші на їжу, одяг чи проїзд, причому ці прохання часто супроводжуються приниженням чи критикою;

відмова в доступі до інформації: агресор приховує інформацію про сімейний дохід, банківські рахунки чи заощадження;

витрати без згоди: агресор бере кредити або продає спільне майно без твого відома та згоди.

 

#ФізичнеНасильство:

штовхання, ляпаси, удари, побиття, використання зброї.

обмеження свободи: примусове утримання, ненадання медичної допомоги чи сну;

умисне недотримання базових потреб: позбавлення сну, їжі, води, одягу чи тепла;

ненадання допомоги: заборона звернутися до лікаря, навмисне ненадання ліків;

агресивне керування: навмисно небезпечне керування автомобілем (або іншим транспортним засобом) для залякування чи створення загрози твоєму життю;

насильницький вплив на здоров’я: змушування вживати алкоголь, наркотики чи інші речовини, що змінюють свідомість, проти волі людини;

напади на третіх осіб/тварин: атака чи заподіяння шкоди дітям, домашнім тваринам чи іншим близьким людям як спосіб контролю та психологічного тиску, що супроводжується фізичним насильством.

 

#СексуальнеНасильство:

будь-який сексуальний контакт чи дія, здійснена без явної, усвідомленої та добровільної згоди.

примус: зґвалтування, примус до неприйнятних сексуальних практик, домагання;

репродуктивне насильство: примус до вагітності чи аборту.

контроль контрацепції: навмисне приховування, псування чи викидання протизаплідних засобів, або примус до їх використання.

 

#ЦифровеНасильство:

систематичні образи та погрози в соціальних мережах, спрямовані на стать чи ґендерну роль.

поширення інтимних матеріалів: розповсюдження приватних фото/відео без згоди (порнопомста).

цифрове переслідування (сталкінг): постійне відстежування через GPS, шпигунські програми чи зламування акаунтів.

 

Звертайте увагу на раптові зміни у поведінці (замкнутість, наляканість, приховування травм) чи різку втрату доступу до грошей/спілкування.

Не виправдовуйте агресію. Жодна обставина (стрес, алкоголь, фінансові проблеми) не виправдовує насильства. Відповідальність завжди лежить на агресорі.

Турбуйтесь про себе. Якщо ви відчуваєте постійний страх або втрату власного голосу, це прямий показник небезпеки.

Анна Серебряннікова, соціальна працівниця з питань ҐЗН

Коли чоловік забирає зарплату, не дає грошей на продукти чи дитину, або контролює кожну витрачену гривню — це економічне насильство, і терпіти цього не потрібно. Читати далі

Анастасія Остапенко, психологиня з питань ҐЗН

Психологічне насильство не завжди помітне одразу. Це не лише крик чи образи, це і мовчазний контроль, приниження, ігнорування, спроби змусити сумніватися у собі. Читати далі

Юлія Сіренко, психологиня

Будь-який дотик чи дія без твоєї згоди, навіть якщо ви у стосунках чи шлюбі – це сексуальне насильство. Твої межі порушені, коли після близькості відчуваєш страх чи огиду. Читати далі

Наталія Цимбалюк, координаторка з питань ҐЗН

Якщо ти думаєш, що фізичне насильство автоматично дорівнює рукоприкладству, то ти помиляєшся. Це також штовхання, погрози, блокування дверей, примусове утримання чи позбавлення їжі. Читати далі

КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ?

Розгорнути

Урядова гаряча лінія: 15-47 (з мобільного або стаціонарного телефону). Надає цілодобово інформаційні, психологічні та юридичні консультації щодо домашнього насильства, гендерної дискримінації та торгівлі людьми.

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 116-123 (з мобільного телефону) або 0-800-500-335 (з мобільного або стаціонарного телефону). Тут ви можете отримати психологічну та юридичну допомогу, а також інформацію про послуги.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 0-800-500-225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116-111 (з мобільного телефону).

Лінія запобігання самогубствам 24/7: 7333 (з мобільного телефону).

Лінія психологічної підтримки для чоловіків: 2345 (з мобільного телефону) або +380677522345.

Загальнонаціональна гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД: 0-800-500-451 (з мобільного або стаціонарного телефону).

Єдина система безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (з мобільного або стаціонарного телефону).

ІСТОРІЇ СИЛЬНИХ

Ці історії базуються на реальних подіях, що сталися з постраждалими від ґендерно зумовленого насильства. З етичних міркувань імена, місце подій і певні деталі змінені, щоб захистити особистість учасниць/учасників. Фотографії використані лише для ілюстрації та не зображують реальних осіб, про яких ідеться в тексті

“Я жила у постійному очікуванні удару…”

Своє справжнє ім‘я я не назву. Нехай буду Надією – у прямому і переносному сенсі. Раптом, моя історія подарує комусь надію, стане стимулом, що все можна змінити і ці зміни будуть на краще.

Play Video

“Знаєте, що? Я навчилася казати «стоп»

голосно, чітко, без сорому”

О-о-о, моя історія не вирізняється ексклюзивністю. Лише мені відомо про десятки таких випадків… Я мрію, коли у нас за аналогом розвинених країн будуть голосно про це говорити і ще голосніше притягувати до відповідальності. Поки ж ми або мовчимо і терпимо, або тихо звільняємося з роботи…

Play Video

“Мені пощастило зустріти людей, які мотивували, додавали впевненості, що я можу змінити своє життя

Мене звати Вікторія. Сьогодні я впевнена в собі жінка і точно знаю, що вже ніколи й ніхто не зможе сказати, що я «не така», «погана», «занадто товста» чи «занадто худа»… Що в мене маленькі груди, або щось на кшталт.

Зараз, коли я дивлюся в дзеркало, я бачу ту, яка сама формує свій образ і знає свою цінність. Я більше не тінь – я особистість із правом на щастя.

Play Video

“У нас у домі існував неписаний закон: хто заробляє гроші – той ухвалює рішення

Я – Оксана і мені 42 роки. Заміжня, разом із чоловіком виховуємо двох прекрасних дітей – Аню та Андрія.

Думаю, моя історія неунікальна. Але для багатьох, хто зараз у такій ситуації, як була я 2 роки тому, вона може стати поштовхом до змін, до любові до себе. Якщо хтось чекає знаку всесвіту, то нехай це буде саме він.

Play Video

“І якщо хтось зараз отримує образливі повідомлення чи погрози в інтернеті — не думайте, що це «дрібниці»

Мені 29. Разом із двома малолітніми дітьми я евакуювалася з прифронтової території, коли наш район почали постійно обстрілювати. Встигли вхопити буквально один рюкзак речей. Житло шукала «на ходу». Вдалося через онлайн-платформу. Власник квартири, здавалося, був ввічливий і навіть запропонував «знижку для переселенців». Я вдячно погодилася. Але через кілька днів після заселення все змінилося.

Play Video

“Жінка має народжувати, це її обов’язок.

Інакше навіщо ти мені?”

Мене звати Марія і мені 32 роки. До початку війни родиною – я, чоловік і наша донечка – жили на Луганщині. Втім коли там стало зовсім небезпечно, довелося тікати. Кілька місяців жили у транзитному центрі для внутрішньо переміщених, а зараз знайомі допомогли знайти житло.

Play Video

“Булінг — це не «жарт» чи «дитяча сварка»,

а реальна форма насильства, яка має серйозні

наслідки для психічного здоров’я

Одного вечора я випадково почула, як вона плаче у ванній. Після довгих розмов вона зізналася, що в коледжі її принижують одногрупниці. Насміхаються з її одягу, акценту, з того, що вона «переселенка», публікують у спільних чатах її фото зі зневажливими підписами. Казали, що «вона забрала чиєсь місце», і навіть поширювали чутки, що вона «здає викладачам» за оцінки.

Play Video

“Мій син якось запитав: «Мамо, ти чому завжди плачеш, коли тато говорить?»

Мене звати Наталя, мені 54 роки. На перший погляд я мала все: дім, чоловіка, двох дітей, роботу. Люди казали — гарна родина, повна чаша. Та за зачиненими дверима все було інакше.

Мій чоловік ніколи не бив мене. І довго саме це я повторювала собі, аби не називати те, що відбувалося, насильством. Він контролював кожен мій крок: з ким я розмовляю, куди йду, навіть що готую на вечерю. Міг годинами мовчати, коли я робила щось «не так», це був його спосіб покарання.

Play Video
Інформаційна кампанія «Велика сила малих вчинків» реалізується в межах Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» благодійним фондом «Рокада» за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
Зв'яжіться з нами
Підтримати Фонд