Мене звати Вікторія. Сьогодні я впевнена в собі жінка і точно знаю, що вже ніколи й ніхто не зможе сказати, що я «не така», «погана», «занадто товста» чи «занадто худа»… Що в мене маленькі груди, або щось на кшталт.
Зараз, коли я дивлюся в дзеркало, я бачу ту, яка сама формує свій образ і знає свою цінність. Я більше не тінь – я особистість із правом на щастя.
Проте так було не завжди. 4 роки я жила в тіні – буквально й образно. Кожну мою ініціативу він висміював, кожне досягнення знецінював фразами, які нібито звучали жартома, але насправді були клеймом.
Та в якийсь момент мені ніби відкрилися очі і я раптом подивилася на себе ніби збоку. Тоді ж усвідомила: чим довше це триватиме, тим більше я втрачатиму себе ту, яка любить себе і життя.
Мені пощастило зустріти людей, які мотивували, додавали впевненості, що я можу змінити своє життя. Я почала ходити до психологині, вона ж запросила мене на групи підтримки для жінок, які переживали подібне в своєму житті. Це був довгий шлях повернення мене самої, але я змогла.
Зараз мені 38 і я як ніколи відчуваю цінність і цілісність у собі.
