Завершуємо нашу психологічну рубрику експертних матеріалів публікацією про смуток і почуття провини, який #самезараз може відчувати кожен.
З початком війни часто люди яким вдалось виїхати з окупованих міст в більш спокійні міста або закордон і убезпечити свою сім’ю від постійних обстрілів відчувають почуття сорому провини перед тими кому це нажаль не вдалось за якихось причин.
Багато хто відчуває внутрішній конфлікт, наче розділення в душі, які звучать різними голосами: «як я можу бути тут в безпеці, коли десь помирають співвітчизники, як я можу насолоджуватись життям коли там страждають, як я можу мріяти про майбутнє, коли там його забирають?».
З приводу почуття провини за минуле і теперішнє кажіть собі наступні терапевтуючі фрази:
- «в тих обставинах я не міг думати інакше, і прийняв єдине можливе рішення для мене на той час»;
- «я робив найкраще, що я міг на той час, в тій ситуації»;
- «я роблю найкраще, що я можу тут зараз»;
- «мій сором і почуття провини, мої переживання це теж реакція на стресову, кризову ситуацію»;
- «розгубитися і не знати, що роботи може кожний в стресовій ситуації».
Враховуйте, що всі почуття зараз можуть поглиблюватись і загострюватись через вплив постійного стресу. Проаналізуйте скільки всього вам вже довелось змінити і прийняти через війну в країні. До цього всього треба знайти час на відновлення сил і адаптацію до нових умов.
Одже:
- Визнайте свої почуття;
- Говоріть про свої почуття;
- Дозвольте собі відчувати свої емоції та прожити їх;.
- Випішіть свої страхи і тривоги, що з цього ви можете контролювати – змінювати, а що взагалі не під вашим контролем і ви не маєте вибору? Відпустіть те що не підвладно вам!;
- Допомагайте іншим наскільки це можливо, але тільки по своїм силам.
Якщо ви відчуваєте, що ці почуття надто руйнують вас та стають надто нав’язливим, такими що заважають нормальному життю, погіршився сон або апетит, обов’язково зверніться за допомогою до психолога, заручиться професійною підтримкою. Не нехтуйте своїм психічним здоров’ям, постійні важкі переживання можуть призвести до тяжких емоційних станів і навіть розладів, як невроз, депресія, та інших.
Дякуємо за наданий матеріал психологині Маріанні Щолоковій!
