Упродовж п‘яти місяців два десятки громадських організацій із десяти регіонів України, що опікуються ветеранами, за підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) та за фінансування Європейського Союзу, отримуватимуть менторську й матеріально-технічну підтримку задля сталого розвитку. Допомагатиме у цьому виконавчий партнер проєкту «Соціальне згуртування та реінтеграція ветеранів в Україні» – благодійний фонд «Рокада».
«Проєкт допоможе не лише посилити ветеранські громадські організації як інституції, а й забезпечити стійкий механізм підтримки ветеранів у громадах і поліпшенні їхнього доступу до послуг. Для цього ми навчаємо спільноти ефективніше управляти власними ресурсами, напрацьовувати стратегії, визначати довгострокові цілі і те, як їх досягати. Разом із тим проєкт передбачає матеріально-технічне підсилення кожної з 20 організацій: це придбання обладнання, меблів, спортивного інвентарю для кращого втілення ініціатив», – пояснює проєктний менеджер благодійного фонду «Рокада» Іван Чубукін.
В Одеській області до участі відібрали дві громадські організації, які в своїй місії сприяють ветеранам інтегруватися до цивільного життя.
Громадська організація «Національна рада з охорони здоров‘я та безпеки» працює в регіоні майже десять років поспіль. Попри те, що назва спільноти звучить доволі адміністративно і сфокусовано, її діяльність практична й охоплює все нові і нові напрямки.
З 2017 року команда з семи амбітних людей втілює проєкти, націлені на захист і безпеку цивільного населення. Створення організації стало відповіддю на виклики, які виникають в Україні. Спочатку навчали охочих тактичній медицині. У часи пандемії – допомагали медичним закладам із апаратами ШВЛ і реанімобілями. Нині – свою місію бачать у підтримці ветеранів і їхніх родин.
Нині організація реалізовує проєкт Aid4Heroes, який допомагає ветеранам Одеської області повернутися до цивільного життя.
«Це велика мережа, розгалужена екосистема психосоціальної підтримки, реабілітації, адвокації тощо. Це спільнота, яка об‘єднує ветеранів у можливостях. Ми влаштовуємо походи у театр чи на концерти, освітні заходи, ретрити, риболовлю, ми підтримуємо адаптивний спорт… Зараз у межах проєкту в громадах регіону спільно з Nonviolent Peaceforce та Міжнародною організацією з міграції (МОМ) ми проводимо тренінги для фахівців, що працюють із ветеранами. По суті, ми закладаємо перший камінчик у фундамент глобальних змін. Адже ці люди поліпшуватимуть свій рівень надання послуг і стимулюватимуть інших робити так само», – продовжує Оксана Стельмах.
Серед слухачів тренінгу – адміністраторка Роздільнянського ЦНАПу Ольга Онуфер. Каже, отримані знання упродовж двох днів допоможуть у подальшому краще розуміти запити ветеранів і ветеранок.
«До нас насправді дуже багато звернень від ветеранів і ветеранок. І ми маємо добре орієнтуватися, як надавати допомогу, як реагувати на ті чи інші обставини, як правильно комунікувати і не лише в робочих умовах, а й у повсякденному житті. Саме взаємодія – ключ до порозуміння», – зізнається Ольга Онуфер.
Під опікою організації нині більше сотні колишніх військових.
Серед них – Станіслав Ябанжи. Його повернення у цивільне життя найбільш пам‘ятне в історії команди «Національної ради з охорони здоров‘я та безпеки».
Ветерану 24 роки. На війні пережив надскладну травму – як наслідок, довелося заново вчитися їсти, сидіти, говорити, ходити, говорити…
«Ми взялися допомогти Станіславу – знайшли хорошого реабілітолога, кожного дня забезпечували трансфер до реабілітаційного центру. Сьогодні він ходить, реагує, сміється, працює з мамою на ринку… Я от розповідаю і сльози навертаються. Це диво! Це приклад того, навіщо ми працюємо», – ділиться керівниця проєктів.
Спроможність втілювати ініціативи заради ветеранів забезпечують міжнародні організації, гуманітарні партнери, місцевий бізнес і власний кошт засновника.
«Серед тих, хто активно підтримує нас зараз у розвитку, – Міжнародна організація з міграції (МОМ). Наша команда стала частиною великого проєкту, в межах якого маємо змогу обмінюватися досвідом із колегами в регіонах, навчатися сучасним управлінським підходам, а відтак розвиватися і працювати більш упевнено», – констатує керівниця проєктів.
Зараз в Одеську область повернулося понад 70 тисяч ветеранів. Більше 6 тисяч із них – мають інвалідність.
Громадські організації, які опікуються вчорашніми військовими, активно єднаються і підтримують один одного.
«У нас немає конкуренції, бо всі ми вболіваємо за одне. Для нашої команди важливо, аби в регіоні, в усій Україні створювалися цілі екосистеми підтримки ветеранів і їхніх родин. Я хочу, щоб мої рідні і знайомі, коли повернуться з фронту, могли отримати належний сервіс, щоб ми всі жили в кращому суспільстві. Це є головною мотивацією для нас!», – підсумувала Оксана Стельмах.
Громадська організація «Потенціал майбутнього» розпочала свою діяльність у 2002-му з підтримки молоді, впроваджуючи спортивні ініціативи в Одесі. З того часу ті, кому допомагали на початках, виросли й стали на захист України. Нині повертаються ветеранами. Саме тому у 2023-му разом із небайдужим бізнесом вирішили сфокусуватися на ментальній і соціальній реабілітації вчорашніх воїнів через адаптивний спорт.
Для тренувань зі стрільби з лука мають дві локації – одна з них знаходиться на території клінічного санаторію. Саме там найактивніше працюють із демобілізованими, залучаючи до спорту.
«Адаптивний спорт – це суперефективний і супердієвий метод емоційної розрядки, нової самодисципліни, саморозвитку і самозанятості для тих, хто пережив травматичний досвід на війні. Друга наша локація – у Чорноморську на базі морського фахового коледжу. Тут також долучаємо до тренувань студентів коледжу. Це є складовою адаптації й інтеграції військових через комунікацію з дітьми», – додає заступниця голови організації Ірина Невінгловська.
Ветеран Марко Кондратюк – один із найбільш активних спортсменів. Стрільбою з лука займається з 2024-го. Омріяна ціль – участь в «Іграх нескорених».
«Робота з Марком – наразі найбільше наше досягнення, яке ще триває. Ми познайомилися з ним, коли був у важкому як психологічному, так і фізичному стані. Сьогодні – це соціалізована людина. Він наполегливо тренується. Він уже працює інструктором із тактичної медицини і наставником із патріотичного виховання. Плюс Марко пішов вчитися – здобуває вищу освіту. Це дуже глибокі і прогресивні зміни», – продовжує Ігор Сємєнєня.
Нині під опікою організації – понад два десятки ветеранів із інвалідністю. Працюють із ними волонтери, серед яких професійні тренери та реабілітологи, а також дитячі спортивні команди.
«Якось ми проводили спільний захід із дитячими спортивними командами і ветеранами. І знаєте, що помітили? Був дуже позитивний конект і пострезультат у сенсі емоційного стану ветеранів. Тому таку практику застосовуємо у стрільбі, плюс у следж-хокеї. Батьки дітей нас підтримують. Льодовий майданчик у Чорноморську є, залишається питання інвентаря – у забезпеченні сприятиме Міжнародна організація з міграції (МОМ). Завдяки участі у проєкті з підтримки ветеранських спільнот, матимемо змогу втілити ініціативу. Також маємо тренера, який очолить процес, – ветеран Олексій Головін. Він займається стрільбою з лука, але й такий хокей припав до душі», – ділиться керівник громадської організації «Потенціал майбутнього».
У планах команди ветеранської спільноти – реалізувати проєкт із хорзкемпінгу, а також розпочати процес адвокаційних змін у ветеранській соціальній політиці.
«Запит на іпотерапію саме такого напрямку ми отримали від ветеранів. Це буде таборівка з наметами, багаттям, конями неподалік моря для ветеранів і їхніх сімей. Плануємо хорзкемпінг уже на наступний рік», – зазначає Ірина Невінгловська.
«А питання адвокації визріло фактично в реаліях, коли доводилося допомагати ветеранам вирішувати ті чи інші бюрократичні питання. Процес необхідно максимально спростити і діджиталізувати, аби хлопці і дівчата, які мають травматичний досвід і ментальні особливості, могли отримувати послуги комфортно. Роботу над цим розпочинатимемо невдовзі», – підсумовує очільник «Потенціалу майбутнього» Ігор Сємєнєня.
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Соціальне згуртування та реінтеграція ветеранів в Україні», який реалізується у співпраці з Міжнародною організацією з міграції за фінансування Європейського Союзу.
