У 2026 році питання доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення залишається одним із найгостріших викликів для Миколаївської області. У відповідь на ці системні проблеми в регіоні стартував проєкт у партнерстві з Danish People’s Aid та за фінансування уряду Данії, що впроваджується Благодійним Фондом «Рокада». Ініціатива спрямована на покращення фізичної доступності та розвиток інклюзивних сервісів у громадах Миколаївщини.
Згідно з офіційними даними, в Миколаївській області близько 76 500 осіб належать до категорії вразливих, в їхньому числі й люди з інвалідністю (8 500) та обмеженою мобільністю (9 000), літні жителі (10 000), внутрішньо переміщені сім’ї (6 000), діти (18 000). Повномасштабне вторгнення суттєво посилило їхню вразливість: зросли ризики травм, вимушеного переміщення тощо, тоді як соціальні й реабілітаційні сервіси залишаються перевантаженими та недостатньо забезпеченими ресурсами.
КАРТА БЕЗБАР’ЄРНОСТІ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЛУН. Кольори позначок показують рівень доступності об’єкта для маломобільних груп населення: червоний — недоступно, помаранчевий — обмежено доступно, жовтий — частково доступно, зелений — доступно / безбар’єрно.
«Щодня люди стикаються з бар’єрами, які позбавляють їх доступу до освіти, медицини, соціального захисту та повноцінного життя в громаді. І ми дуже раді, що маємо змогу допомогти змінити цю ситуацію на краще», — наголошує регіональна координаторка Миколаївського осередку Благодійного фонду «Рокада» Катерина Мацко.
Окремої уваги потребує ситуація з дітьми з інвалідністю та особливими освітніми потребами. З початку повномасштабного вторгнення можливості реабілітації для них скоротилися приблизно на 65% порівняно з періодом до 2022 року. Частина сервісів узагалі припинила роботу, інші функціонують в обмеженому ресурсі або залишаються фізично недоступними.
Попри наявність національної Програми безбар’єрного розвитку, впровадження її принципів на місцевому рівні залишається нерівномірним. У громадах Миколаївщини муніципалітети змушені балансувати між нагальними воєнними викликами та довгостроковими соціальними зобов’язаннями, і питання доступності часто стає другорядним.
«Безбар’єрність — це базова умова гідного життя. Проєкт DPA допоможе громадам перейти від декларацій до реальних дій: упроваджувати та налагоджувати механізми адвокації й участі за активної взаємодії з органами місцевого самоврядування. Головна мета проєкту — мотивувати громади до системного створення доступного та безбар’єрного середовища», — підкреслює Катерина Мацко.
Важливою складовою ініціативи є формування практичної моделі безбар’єрності, що ґрунтується на активній участі самих громад та раціональному використанні ресурсів. Такий підхід дозволяє не лише вирішувати локальні потреби, а й створює підґрунтя для поширення успішного досвіду та його застосування в інших регіонах України.
У 2025 році відбулася комплексна оцінка потреб у 33 громадах Миколаївщини, яка дозволила виявити ключові прогалини в наданні послуг та системні бар’єри для інклюзії. За її результатами, 10 установ у віддалених куточках області отримали пріоритет для участі в проєкті з огляду на нагальні потреби та підтверджену готовність до співпраці.
До переліку цільових установ увійшли соціальні, адміністративні, медичні та культурні заклади у Веснянській, Врадіївській, Горохівській, Коблівській, Нечаянській, Новобузькій, Новоодеській, Ольшанській, Снігурівській та Степівській громадах.
Проєкт триватиме два роки. Завдяки підтримці Danish People’s Aid, відбуватиметься фізична адаптація будівель, створення інклюзивних і багатофункціональних просторів для психосоціальної підтримки, реабілітації та інклюзивної освіти.
«Також проєкт передбачає інституційне закріплення відповідальності громад за подальше утримання оновлених об’єктів. У кожній громаді запрацює Рада безбар’єрності, покликана сприяти подальшій модернізації та розвитку доступних просторів. Наше завдання – змінити підхід до облаштування громадських установ і доступності послуг на рівні громад. Коли громада бачить результат і бере відповідальність, інклюзія перестає бути проєктом і стає нормою», — резюмує Катерина Мацко.
