Анастасія Голуб, 11 років
Родина Голубів – із Семенівки Чернігівської області. Батьки і троє дітей вимушено евакуювалися навесні 2023 року до Чернігова.
«Коли неподалік нашого будинку прилетіла авіабомба і мій чоловік отримав контузію, було зрозуміло, що залишатися вдома небезпечно. Адже ти ніколи не знаєш, куди прилетить знову», – розповідає 35-річна Євгенія Голуб.
«Бомба пролетіла буквально в мене над головою і впала за 30 метрів у сусідську каналізацію поряд із лазнею. Як бахнуло!.. Сусідів поранило. Я вижив дивом! Інстинктивно зробив кілька кроків за літню кухню, вона мене закрила від осколків. Я думав, що вже все… Того реактивного реву ніколи не забуду!» – додає голова родини Андрій.
Голуби поспіхом зібрали речі, і разом із трьома малолітніми дітьми оселилися на околиці Чернігова, у недобудованій дачі.
«Через постійні обстріли жити в рідній Семенівці стало неможливим. Гинули люди, було страшно. Дуже довго діти відходили, і я скажу так: вони, напевно, і не зможуть повністю відновити свій психологічний стан. Сумую за рідним містом, за домівкою. Перший рік я туди їздила, заходила в свій будинок, де немає вікон, немає дверей, але тут – рідні стіни. Я пам’ятаю, як ми з чоловіком одружилися і перше, що зробили – це ремонт. З такої маленької хатинки зробили будинок дуже гарний, із комунікаціями. Ми хотіли жити в Семенівці. Чоловік зайнявся сільським господарством, приватизували землю, у кредит взяли трактор, почали сіяти гарбузи. А тепер все знищено, поля заміновані…», – ділиться мама Анастасії.
Нове житло було абсолютно непристосоване для життя. За літо Андрій сам склав грубу, утеплив будинок. А за два роки житло не впізнати.
Завдяки волонтерській підтримці, Голуби власноруч все облаштували, побудували сарай, завели підсобне господарство.
Чоловік знайшов на роботу, дітей влаштували до навчальних закладів – 13-річний Олександр – у 7 класі, 11-річна Анастасія – навчається у 6, 7-річна Аліса – першокласниця. Євгенія теж змогла знайти себе.
За фахом жінка – перукар. У Чернігові відкрила експрес-перукарню з помірними цінами, аби бізнес швидше запрацював.
«У мене не було грошей на відкриття. Зовсім. Ні копійки. Перша допомога – це був державний грант від «Є- робота». Потім я отримала грант від жіночого консорціуму, і ми придбали манікюрне обладнання. За наступні гранти – все інше, необхідне для роботи. Для розвитку бізнесу зараз дуже багато можливостей. Міжнародні організації і держава підтримують у цьому. Якщо ти хочеш працювати, брати найманих працівників, платити податки – тобі допоможуть», – розповідає Євгенія.
Найбільша мрія Голубів – це мир, щоб більше не літали ракети та не гинули люди.
Саме мир і голубину сім‘ю зобразила на своєму малюнку 11-річна Настя.
«Голуби – символ миру, про який і мріє родина. Та й наше прізвище Голуб. Малюнок про спокій і щастя в рідній країні, де кожна дитина щаслива в своїй родині, в своєму домі, на своїй землі», – пояснює авторка.