У понеділок, 19 червня на Софіївській площі у Києві відбулася презентація виставки-інсталяції. Виставка розповідає 25 історій людей, які подолали шлях від пустої валізи до успішної інтеграції у нове для них оточення. Захід назвали «Надія вдалині від дому», оскільки він демонструє історії сильних, мужніх людей, що знайшли свій порятунок та відродження далеко за стінами рідного дому. Організатором виставки став Благодійний фонд «Рокада» — виконавчий партнер Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
Експозиція із чверть сотнею валіз у центрі Софіївської площі відбулася напередодні Всесвітнього дня біженців. Цей день — нагадування про те, що мільйони людей через війни та переслідуванні змушені покидати власну країну, або шукати безпечніше місце у її межах задля порятунку власного життя.
«Понад 20 років благодійний фонд «Рокада» допомагає біженцям, шукачам притулку. З початком повномасштабного вторгнення також переселенцям, — розповіла Наталія Гуржій, Голова правління Фонду. — Зокрема, саме у ці хвилини, наші співробітники зустрічають у Києві евакуаційні потяги з Херсонщини».
За словами Наталії Гуржій, виставка «Надія вдалині від дому» окрім Києва проходить також у 9 регіонах України. Експозиція розповідає про людей, які, попри всі труднощі, не поставили життя на паузу. Виїжджаючи, вони брали з собою невелику валізу із найціннішим — родинним фото, дитячою іграшкою, домашнім улюбленцем. І думали лише про порятунок.
Нині всі ці люди є прикладом людської незламності: не сидять без діла, знаходять сили підтримувати інших, бачать мету і йдуть до неї. «Пишаємося знайомством з ними і тим, що наша підтримка для більшості з них була поштовхом на шляху до успіху на новому місці». — додала пані Наталія.
Так, Павло Яремій, переселенець з Нової Каховки, який після двох місяців життя в окупації, через погрози, був вимушений залишити в Новій Каховці дружину, а також успішний бізнес. Чоловікові вдалося релокувати частину бізнесу, розвитком якого він сьогодні займається на Черкащині. Також пан
Павло організовує різноманітні мистецькі акції, зокрема виставки робіт художників, на підтримку рідної Херсонщини. «Роблю те, що вмію. Роблю бізнес та громадські проєкти. Сьогодні — це мій фронт». — пояснює чоловік.
А Юлія Семиног, переселенка з Великої Димерки, після повернення до рідної домівки виявила несподівану знахідку на власному городі — зруйнований танк. Діти Юлії розфарбували деталі танку у синьо-жовті кольори та зібрали понад 10 тисяч доларів на тепловізори. Однак власний зруйнований будинок сімейство відновлює і досі.
Аббас Ахмеді, біженець з Ірану з перших днів вторгнення вивіз родину за кордон і повернувся в Україну, щоб допомагати тим, хто цього потребує. На власному автомобілі Аббас допомагав людям евакуюватися з міст під Києвом, доставляв їжу, ковдри, теплий одяг.
