БО БФ «Рубікон волі»» і громадська організація «Широкий степ» – одні з найбільш активних спільнот у Запоріжжі, які стали опорою для ветеранів російсько-української війни після повернення з фронту. Обидві є учасницями проєкту «Соціальне згуртування та реінтеграція ветеранів в Україні», що реалізується благодійним фондом «Рокада» за підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) та за фінансування Європейського Союзу.
Проєкт стартував у вересні, залучивши всього 20 організацій із 10 регіонів України. Триватиме до кінця січня. Упродовж цього часу кожна організація-учасниця отримає експертну й фінансову допомогу для власної розбудови, сталого розвитку і задля кращого надання послуг учорашнім військовим і їхнім родинам.
У слід за Одещиною та Волинню, продовжуємо знайомити вас із діяльністю організацій, їхніми місіями і цілями.
БО БФ «Рубікон волі»» розпочав свою роботу у 2023-му. Очолює – ветеран Збройних Сил України Іван Мінченко. Місія – створювати умови для реабілітації, адаптації та соціальної інтеграції ветеранів і ветеранок, їхніх родин і родин полеглих, безвісти зниклиха також людей, які пережили полон. Водночас «Рубікон волі» сприяє розвитку безбар’єрного середовища.
Команда виходить із принципу, що повернення ветерана до мирного життя – це не лише індивідуальний процес, а спільна справа громади. Тому поєднує допомогу фахівців і підтримку спільноти, залучаючи органи влади, громадські організації, психологів, юристів і волонтерів.
Рік тому «Рубікон волі» створив у Запоріжжі ветеранський простір.
«Рубікон Hub» вдалося облаштувати на волонтерських засадах. Простір просто необхідний, бо у ветеранів є проблеми, потреби й питання. Тут ми і допомагаємо кожному, хто приходить. Водночас цей хаб є майданчиком взаємодії між ветеранами і цивільними. Бо не тільки ветеранів потрібно вбудовувати в цивільне життя, а й суспільство має бути готовим прийняти ветеранів»
У хабі є бібліотека – це один із механізмів реабілітації. Окрім книжок, тут можна ознайомитися з вузькоспеціалізованою літературою.
«Наприклад, брошури, що видають наші партнери. Вони містять корисну інформацію про послуги для ветеранів і родин у Запоріжжі, путівники про здоров‘я, про різні програми тощо», – уточнює директор.
Іван Мінченко зізнається, партнерство з іншими ветеранськими спільнотами регіону значно допомагає розширити фокус допомоги. Так само і комунікація з місцевою владою.
«Ось буквально нещодавно спільно з міським департаментом охорони здоров‘я ми презентували оновлену редакцію медичного путівника. Зараз ми реалізуємо ініціативу, в межах якої здійснюємо виїзди нашої мультидисциплінарної команди у складі психолога, юриста та реабілітолога до лікарень. Там ми працюємо з ветеранами, консультуємо їх. Проєкт стартував у лютому і за цей час ми здійснили три десятка виїздів», – розповідає про діяльність директор.
Окрім медичного путівника, фахівці БО «БФ «Рубікон волі» напрацювали соціальний. У ньому акумулювали інформацію про отримання статусів, речей, допоміжних технічних та інших засобів реабілітації, мікрогрантів від центру занятості.
Разом із тим допомогли партнерам у створенні ветеранського довідника. За два роки роботи «Рубікон волі» уклав два десятки меморандумів із громадськими організаціями.
«А ще у нас є ігрова кімната. Тут ми збираємося з побратимами, аби пограти в настільні ігри, «Мафію»… Придбали також іграшки для дітей. Поки ми працюємо з батьками, дітки можуть погратися. У нас є музей… Є стіна пам‘яті. До речі, на кожному заході, який проводимо, завжди залишаємо порожнє місце у першому ряду для полеглих побратимів. Ставимо спеціальну картку, щоб усі знали, щоб пам‘ятали», – продовжує Іван Мінченко.
Директор БО БФ нагадує, серед ключових напрямків роботи – безбар‘єрність. У Запоріжжі вже встановили три спеціальні підйомники у будинках, де мешкають ветерани.
«Була ситуація, коли мешканці противилися встановленню такого підйомника. Спершу слід було встановити платформу і замінити двері. Люди почали казати, що це притягуватиме «специфічну аудиторію». Їх не цікавило, що захисник із 2022 року не може вийти з дому, що він фактично в‘язень чотирьох стін. Але інші містяни стали на захист ветерана. Підключили також владу, партнерів, волонтерів, журналістів і зрештою нам все вдалося. На щастя! Бачили б ви очі рідних ветерана, його самого…», – ділиться Іван Мінченко.
Команда БО «БФ «Рубікон волі» – це 12 людей. Частина з них – ветерани та рідні, волонтери, що з тилу підтримували їх.
«Ніхто краще не знає потреб ветеранів, ніж ті, хто на собі відчув трагедію війни. Наша команда – це команда сильних і вольових людей. Сьогодні завдяки проєкту ми маємо можливість ще більше структурувати свою роботу, а заразом вдосконалити управлінські процеси і механізми допомоги. Також – забезпечити роботу фасилітаторів, психологів, юристів, оновити робочу техніку й утілити ряд ініціатив», – констатує директор.
Громадській організації «Широкий степ» 12 років. Заснувалася як екологічна спільнота небайдужих у Луганську.
«Ми втілювали проєкти задля збереження навколишнього середовища. Перша наша ініціатива була націлена на збереження степів через управління пасовищами. Вдалося віднайти фінансування, придбати спеціальне обладнання і реалізувати проєкт у Новоайдарському районі. А ще ми надихнули 12 ініціативних груп на створення громадських організацій, допомагали їм у становленні. Працювали з ООН…».
Володимир Ширяєв, керівник організації
Однак повномасштабне вторгнення унеможливило подальшу діяльність на Луганщині. Люди стали виїздити з небезпечного регіону. Свою роботу організація відновила у Запоріжжі.
«Екоініціативи довелося відкласти, адже реалії вимагали іншого – гуманітарного реагування, проєктів соціальної підтримки, в тому числі допомоги ветеранам. Від старої команди нікого не залишилося, на жаль. Досвідчених колег розкидало по інших регіонах і по закордонах. У Запоріжжі ми сформували нову команду з волонтерів, ветеранів і їхніх рідних, а також небайдужих людей. Ми сфокусувалися на підтримці учорашніх воїнів, які повертаються до цивільного життя. Допомагаємо їм адаптуватися, соціалізуватися… Також працюємо з громадською думкою, адже суспільство теж слід готувати до повернення ветеранів», – продовжує керівник «Широкого степу».
Команда створила Центр ветеранського розвитку на базі Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії.
«Тут ми реалізували проєкт із гарденотерапії. Це соціальна інтеграція ветеранів, членів їхніх родин через вирощування рослин, догляд за ними. Є грядки, сад, квіти… Відрадно було спостерігати, як учорашні воїни доглядали за рослинами, підстригали кущі, висаджували дерева. Їм це подобалося, вони відволікалися», – уточнює Володимир Ширяєв.
Нині «Широкий степ» актуалізує свої знання у фандрейзингу , управлінні, грантрайтингу в межах проєкту за підтримки МОМ. Керівник організації зізнається, знання і підтримка допоможуть у збереженні і подальшій реалізації ще однієї ініціативи – іпотерапії для ветеранів.
«Щосуботи ветерани, їхні родини виїздять за місто до приватної конюшні, де взаємодіють із конями. Маємо напрацьований курс із шести занять. Господиня конюшні рятує коней від забою. Тут вони отримують нове життя, спокійну і безпечну старість, а ще мають місію допомагати. І допомагають! Буває, їдемо до конюшні, а хлопці напружені, закриті… Коли повертаються – вже зовсім інший настрій, погляд», – зауважує Володимир Ширяєв.
Також проводять арттерапію для ветеранів. Залучають їх до роботи над виставами у співпраці з місцевим театром «Перформанс». Влаштовують тренінги в форматі «рівний – рівному».
«На майбутнє маємо ціль із підготовки фахівців із соціального супроводу ветеранів у межах Центру ветеранського розвитку. Центр офіційний – є наказ Мінветеранів. Тож розраховуємо на державну підтримку в цьому плані. Фахівці у нас є», – ділиться планами керівник.
Окремо підтримку на розвиток «Широкий степ» отримає в межах проєкту «Соціальне згуртування та реінтеграція ветеранів в Україні» – Міжнародна організація з міграції (МОМ) з-поміж іншого забезпечить ГО технічним обладнанням, реабілітаційними девайсами та меблями. Поки ж триває освітня складова проєкту – ментори навчають спільноти-учасниці закладати основу для сталого функціонування та ефективної підтримки своїх громад.
Володимир Ширяєв переконаний, попри труднощі й обставини, у яких живуть зараз українці, найважливіше – єднання.
«Аби нам вистояти, потрібно всім об‘єднатися. Ветерани – не тягар, вони – ресурс. Цінний ресурс, готовий до багатьох справ. Єдине, нам треба напрацьовувати підходи, треба суспільству змінюватися, щоб бути готовим прийняти тих, хто пройшов через горнило війни. Від цього залежить і розвиток країни», – підсумовує він.
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Соціальне згуртування та реінтеграція ветеранів в Україні», який реалізується у співпраці з Міжнародною організацією з міграції за фінансування Європейського Союзу.
