«Ми дуже хочемо, щоб нова сторінка життя родини була щасливою»
Торік у травні 47-річний Владислав із батьками евакуювалися з Покровська на Донеччині до Червоної Поляни, що в Кіровоградській області. Село невелике – з пів тисячі жителів. Проте, знаходиться поруч із районним центром.
Чоловік каже, головне, що в селі безпечно, бо вже пів року піклується про двох своїх племінниць. Дівчатам – 11 і 15 років.
«Яна і Мирослава приїхали в грудні 25-го. Самі з багатодітної родини. Їхні брати і сестри разом із мамою залишилися в окупації. Що з ними – не відомо, звʼязку немає. Тут у дівчат є можливість навчатися, жити у безпеці, мати друзів і дитинство подалі від російських обстрілів», – констатує Владислав.
У селі сімʼя оселилася в старенькій хаті. Облаштовували, розраховуючи лише на власні сили і фінанси, але з місією – аби насамперед дівчатам було зручно.
«Познайомилися з родиною навесні. Найперше, що відразу помітили, наскільки Владислав, бабуся і дідусь оточили турботою дівчат. Намагаються створити для них умови, щоб почувалися максимально комфортно. Ми багато працювали з сімʼєю, щоб уладнати всі першочергові соціальні справи, підтримували психологічно», – розповідає соціальна фахівчиня регіонального офісу «Рокади» Марія Марченко.
Попри те, що Владислав працює, у вільний час продовжує облаштовувати оселю.
«Ось провів каналізацію в хату, зробив санвузол. Дівчатам не можна ходити до вбиральні надворі – головне здоровʼя!», – наголошує чоловік.
Днями команда «Рокади» забезпечила родину необхідними матеріалами для ремонту.
«Ми передали шпаклівку, фарбу, фурнітуру… Тож найближчим часом повністю оновлять три кімнати, – продовжує соціальна фахівчиня. – Зізнаюся, усією командою ми вболіваємо за цю сімʼю, радіємо її успіхам і дуже хочемо, щоб їхня нова сторінка життя була щасливою».
