Повернення українців з-за кордону: Рівненщина обрала соціальні ініціативи для успішної реінтеграції

Спочатку – проблема людини, далі – ресурси громади і лише після цього – ідея, яку можна перетворити на конкретне рішення. За такою логікою благодійний фонд «Рокада» разом із жителями Сарненської, Дубенської та Здолбунівської громад Рівненщини шукав практичні ініціативи для повернення українців з-за кордону та їхньої подальшої реінтеграції. Напрацьовували ідеї під час діалогових зустрічей, які обʼєднали місцеве самоврядування, громадський сектор, освіту, культуру, бізнес та активних жителів.

Зустрічі відбувалися в межах проєкту «Зміцнення стійкості громад для повернення та реінтеграції», що реалізується благодійним фондом «Рокада» в межах проєкту «YOUA – Формуємо нові шляхи, будуємо майбутнє України», який впроваджується за дорученням Уряду Німеччини та імплементується GIZ Ukraine.

Загалом у трьох громадах учасники напрацювали 16 ідей для проєктів – від цифрових сервісів і моделей соціального супроводу до ініціатив у сфері працевлаштування, підприємництва, культури, локальної ідентичності та просторів для взаємодії.

«Найскладнішим було не подати ідею, а відокремити бачення від першого реального кроку, який громада спроможна зробити за чотири місяці. Ми не намагалися зменшити мрію команди – ми шукали її першу робочу версію. Фокус робили насамперед на тому, який шлях пройде людина і що для неї  зміниться. Саме в цей момент звичайний захід, простір або цифровий продукт перетворювався на соціальну інновацію», – ділиться фасилітаторка та менторка діалогового процесу Вікторія Костюк.

Переможні ініціативи по одній у кожній громаді обирали спільно з експертами. Враховували, наскільки рішення відповідає потребам людей, чи реально його впровадити, яким буде його реінтеграційний ефект та чи зможе працювати надалі.

Сарненська громада напрацювала п’ять різних концепцій. Проте однією з наймасштабніших стала ідея «ШАРПАК ЦЕНТР», побудована навколо історії нобелівського лауреата з фізики Жоржа Шарпака, який народився в Сарнах.

Спочатку команда планувала створити музейний або науковий центр. Однак задум трансформувала в інклюзивну мобільну виставку, цифрову базу знань, багатомовний гід та налагодження перших міжнародних контактів.

Саме «ШАРПАК ЦЕНТР» отримав найбільшу підтримку, хоча перевага ініціативи над іншими була незначною. Це показало, що в громаді сформувалася не одна сильна ідея, а кілька перспективних рішень, які можна розвивати надалі.

«Для мене ця ініціатива – про просту річ: нам є чим пишатися, але ми ще не навчилися про це достатньо добре розповідати. Історія Жоржа Шарпака – це не лише історія великого науковця. Це історія маленького хлопчика, який народився в Сарнах, поїхав далеко у світ, але зберіг пам’ять про своє рідне місто і мріяв повернутися до нього хоча б ненадовго. Про це він сам писав у своїх мемуарах. Мені здається, в цьому є дуже важливий для нас сьогодні сенс: куди б не занесло людину життя, місце, де все почалося, залишається частиною життя. І, можливо, хтось, хто сьогодні далеко від Сарн, завдяки цій історії теж відчує: «Це моє місто. Мені є куди повертатися»», – ділиться координатор ініціативи «ШАРПАК ЦЕНТР» Едуард Раковець.

У Дубенській громаді на пітчинг подалися шість ініціатив. Серед них – простір рівних можливостей, соціальний хаб, програма адаптації нових жителів, ремісничо-туристичний простір, соціально-культурна лабораторія та цифровий навігатор.

Саме остання ідея під назвою «ШІМен» після доопрацювання здобула підтримку. Таким чином, команда створила маршрут від життєвої ситуації до конкретної дії. Людині не потрібно знати структуру міської ради чи назву потрібного відділу: вона описує свою ситуацію і отримує зрозумілу послідовність кроків.

«Але діалогові зустрічі в Дубні запам’яталися ще однією важливою деталлю. Особисто мене найбільше вразила команда дівчат, які запропонували ідею «ТараБака». Вони не брали участі у першому обговоренні, але дізналися про конкурс, зґуртувалися й вийшли на пітчинг. Проєкт не переміг, але сам факт його появи довів, що діалог – це процес, незалежно від формату. До того ж однією зі співавторок ініціативи була Катерина Кашперук, яка сама повернулася з-за кордону. Тож тема реінтеграції для неї –не абстрактна, а справжня інновація починається з особистої готовності діяти та впливати майбутнє своєї громади», – зазначає фасилітаторка та менторка ініціативи Вікторія Костюк.

У Здолбунівській громаді п’ять команд запропонували рішення, пов’язані з міжнародними зв’язками, волонтерством, працевлаштуванням, навігацією у громаді та отриманням адміністративних послуг.

Саме прагнення зробити шлях до адміністративної послуги зрозумілим від першого звернення до результату й визначило головну ідею, з якої народився проєкт «Цифровий супровід заявника».

«Ідея «Цифрового супроводу заявника» виникла з нашої щоденної роботи з людьми. Ми бачимо, часто проблема не в тому, що в громаді немає потрібної інформації чи можливостей, а в тому, що людині складно зрозуміти, де саме це знайти і що робити далі. Після звернення до ЦНАП вона не повинна залишатися сам на сам із цією інформацією. Нам хотілося змінити підхід: щоб не людина шукала шлях через усю систему громади, а громада допомагала людині цей шлях пройти. – пояснює авторка проєкту «Цифровий супровід заявника» Марина Ройко і додає, рішення передбачає поєднання роботи ЦНАПу з цифровими можливостями локального застосунку City. – Людина зможе знайти порядок отримання послуги та необхідні документи, контакти відповідальних працівників і отримувати повідомлення про перебіг свого звернення. Це дозволить суттєво скоротити час на оформлення документів, позбавить зайвих відвідувань установ і зробить комунікацію з громадою прозорою та комфортною – особливо для тих, хто тільки-но повернувся або облаштовується на новому місці».

Нині автори кожної з трьох ініціатив-переможниць працюють над деталізацією рішення, готують робочі плани та напрацьовують механізм впровадження.

Інші ідеї теж залишаються у громадах як такі, до котрих можна повернутися згодом – під час формування локальних програм чи участі в інших конкурсах.

Проєкт YOUA надає виключно технічну допомогу та не впливає на особисті рішення людей щодо повернення в Україну. Участь у заходах і користування сервісами можливі виключно на добровільній основі для осіб, які розглядають можливість повернення, уже ухвалили таке рішення або перебувають у процесі реінтеграції після повернення в Україну.