Їхали на кілька тижнів, а залишилися назавжди: «Рокада» допомогла родині з Луганщини успішно адаптуватися на Рівненщині
Історія родини Обуховських із Луганщини трагічна й разом з тим обнадійлива. Острог – невеличке місто на Рівненщині стало для внутрішньо переміщених новим домом. Команда «Рокади» допомогла Петру Степановичу й Ользі Миколаївні не лише впоратися з новим викликом у житті, а й підтримала у мрії облаштуватися у громаді. Нині подружжя має власну оселю, а проєкт із соціальної адаптації, що втілює фонд, продовжує вселяти віру у краще.
«Ми тут фактично з кінця 2023 року. Наше місто на Луганщині перетворилося на поле бою. Тоді син сказав зібрати найнеобхідніше та їхати подалі від російських обстрілів», – розповідає Ольга Обуховська, коли востаннє бачила рідні стіни.
Утім кілька тижнів непомітно переросли у роки. Спочатку Обуховські жили у родичів чоловіка в Острозькій громаді, а згодом отримали кімнату у прихистку, де десятки таких же переселенців намагалися прийняти реальність.
Саме у прихистку родина познайомилася з фахівцями «Рокади». Чоловік пані Ольги скептично ставився до спроб допомогти.
«Коли працівниці «Рокади» пропонували допомогу, він не вірив, що хтось щось робитиме для нас. Мовляв, тих, хто потребує підтримки, дуже багато, – продовжує жінка. – Я ж, навпаки, була рада спілкуванню з дівчатами».
Втім родину зненацька спіткало горе – на фронті загинув син. Після втрати Петро Степанович та Ольга Миколаївна вирішили, що залишаться в Острозі назавжди.
«Тут ми поховали нашого сина і звідси вже нікуди не поїдемо», – констатує Ольга Обуховська.
«Рокада» весь час була поруч, підтримувала морально, а згодом через програму соціальної адаптації фахівчині допомогли Обуховським підшукати житло й оформити документи на його придбання.
«До пошуку житла долучилося керівництво громади і прихистку, наша команда й саме подружжя. Адже обоє – люди старшого віку, мають проблеми зі здоровʼям, тож запит був відповідний. Зрештою підібрали бажаний варіант. Квартира – майже у центрі, перший поверх з необхідними зручностями, поруч аптека та магазини, – розповідає старша соціальна працівниця регіонального офісу фонду Олена Гусєва і зауважує, проєкт із соціальної адаптації – це можливість для людей, які втратили власне житло, стати самостійними і не залежати від умов проживання у прихистку.
Якщо людина чи родина має бажання відновити своє соціальне життя, прагне змін і готова діяти, команда фонду забезпечить супровід на кожному етапі.
«Спершу ми напрацьовуємо індивідуальний план для кожного з урахуванням конкретної ситуації. Адже комусь передусім потрібна правова допомога, комусь – сприяння в пошуку роботи чи оформленні соціальних виплат. Наше завдання – спільно досягти результату, а не робити щось заради процесу. Тож коли людина отримує роботу, вирішує житлове питання чи інші запити, – це і є показник ефективності роботи. Сьогодні з упевненістю можу сказати, що маємо гарні приклади, а насамперед людей і родини, які, попри втрати, знаходять в собі сили йти далі», – додає Олена Гусєва.
Нині Ольга Миколаївна і Петро Степанович зізнаються, навіть уявити не могли, що все так складеться і що їхнє життя настільки зміниться.
«Ще зовсім недавно я раділа, що нам дали кімнату у гуртожитку і я сама зможу хазяйнувати, а ось сьогодні маю власну кухню. Єдине, клопоту додає мені і чоловікові захворювання, при якому за лікарським призначенням необхідно дотримуватися суворої дієти та правильного харчування. Але й тут допомогла «Рокада» – фонд звернувся до партнерів і забезпечив нас морозильною камерою. Тож ми можемо круглий рік їсти овочі та фрукти, які вже заморозили, як рекомендують лікарі. Але найбільша цінність – нам повернули віру в людей, у добро, в підтримку і в себе», – продовжує жінка.
Нещодавно родина придбала швейну машинку. Пані Ольга навчається новій справі й планує займатися дрібними ремонтами одягу, повертаючи у життя спокій та плани на майбутнє.
Проєкт із соціальної адаптації внутрішньо переміщених українців втілюється за фінансової підтримки UNHCR Ukraine – Aгентства ООН у справах біженців в Україні.
