«Не жаліти, а поважати»: у Полтаві фахівці громад навчалися працювати з людьми, які пережили полон
Команда Центру допомоги врятованим у Полтаві провела тренінг «Робота зі звільненими з полону» для 25 фахівчинь і фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб із 20 територіальних громад області. Говорили про те, як почати першу розмову, не нашкодити необережним словом і запропонувати допомогу без тиску. А ветеран, який близько трьох років пробув у полоні, поділився тим, які підходи сприймаються як тиск, а які поступово відновлюють довіру.
Нове життя після повернення
Звільнення з полону — це не завершення складного досвіду, а початок нового етапу. Людині потрібні час, безпечне середовище, професійна підтримка й розуміння з боку тих, хто працює поруч. Тому важливо, щоб удома вона зустріла не лише систему послуг, а передусім чутливу й підготовлену людину.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області та керівник регіональної робочої групи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Владислав Носенко наголосив на актуальності теми. За його словами, люди, які пережили полон, повертаються до своїх громад, і саме від того, наскільки професійно та чутливо їх зустрінуть на місцевому рівні, значною мірою залежить, чи отримають вони потрібну допомогу. Адже полон — це грубе й системне порушення прав людини, наслідки якого проявляються по-різному і потребують комплексного реагування.
Питання, які постають у щоденній роботі
Під час навчання команда Центру ділилася практичним досвідом роботи з людьми, які пережили неволю та інші травматичні наслідки війни. Разом з учасниками й учасницями шукали відповіді на питання, які постають у щоденній роботі: як розпочати перший контакт, як не нашкодити необережним словом, як помітити ознаки психологічного неблагополуччя, коли варто запропонувати спеціалізовану допомогу — і як зробити це без тиску. Окрему увагу приділили травмоінформованій комунікації, підтримці довіри, виявленню потреб і ризиків, алгоритмам перенаправлення та міжвідомчій взаємодії.
Практична частина тренінгу охопила кілька напрямів:
- перший контакт зі звільненою з полону людиною: етична комунікація, базові принципи взаємодії та скерування по спеціалізовану допомогу;
- психологічні реакції та можливі наслідки пережитого: маркери, на які варто звертати увагу, і принципи безпечного реагування;
- психологічний супровід: комунікаційні навички та створення безпечного простору для звернення по допомогу;
- юридичні аспекти реагування на воєнні злочини: виявлення та фіксація, зокрема сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, алгоритми звернення до органів прокуратури та можливості адвокації;
- міжнародний Реєстр збитків: можливості та особливості фіксації завданої шкоди;
- доступ до ресурсів відновлення: реабілітаційні програми, медичні послуги та інші можливості підтримки.
Погляд з іншого боку
Важливою частиною зустрічі стала розмова з ветераном Богданом, який близько трьох років перебував у полоні. Він відверто поділився власним досвідом і допоміг подивитися на систему допомоги з іншого боку — очима людини, яка повертається після пережитого. Говорили про те, що заважає звертатися по підтримку, які підходи сприймаються як тиск, а які, навпаки, поступово відновлюють довіру.
«Найважливіше у спілкуванні з людиною, яка повернулася з полону, — повага. Не жалість. Людина після полону не є безпорадною чи дезорієнтованою. Часто їй просто бракує інформації: вона не знає, яка підтримка вже доступна в громаді, куди звернутися і що для неї передбачено. Тому наше прохання — не жаліти, а поважати, чути й допомогти зорієнтуватися у можливостях підтримки», — каже Богдан.
Чому для Центру важливо ділитися досвідом
Ідея навчання виникла зі щоденної практики Центру.
«У Центрі допомоги врятованим ми бачимо, наскільки комплексними є потреби людей після пережитого травматичного досвіду та наскільки важливо забезпечити їм безперервний і скоординований доступ до необхідної підтримки — від первинної соціальної допомоги та психологічних консультацій до правничого супроводу, фіксації воєнних злочинів і перенаправлення до спеціалізованих сервісів. Тому для нас важливо ділитися практичними напрацюваннями з фахівцями громад, які першими зустрічатимуть людей після повернення. Їхня професійна готовність, розуміння особливостей цього досвіду та вміння правильно вибудувати першу взаємодію можуть стати важливим кроком до того, щоб людина отримала необхідну допомогу без повторної травматизації та з повагою до її гідності. Після повернення до своїх громад люди, які пережили полон, не повинні залишатися сам на сам із наслідками пережитого», — зазначає координаторка Центру Наталія Дерябіна.
Вона наголошує, що цим тренінгом команда прагнула охопити якомога більше учасників із різних громад. Адже така взаємодія допомагає зробити послуги Центру допомоги врятованим доступнішими для людей, які живуть у віддаленій місцевості.
Соціальна працівниця та кейс-менеджерка Центру Тетяна Ласкавенко пояснює, чому вирішила передати колегам власні напрацювання:
«Коли людина повертається з полону, перша реакція — це, звичайно, радість: людина вдома. Але насправді саме після повернення починається дуже непростий шлях. За кожною такою історією — багато потреб, складних питань і дуже делікатних тем. І фахівцям, які працюють із людьми після полону, важливо не лише знати, куди перенаправити за допомогою, а й розуміти, як вибудовувати взаємодію, як побачити за запитом саму людину та її реальні потреби. Для мене важливо, щоб фахівці мали не лише набір інформації, а більше розуміння, впевненості й професійних орієнтирів».
Усе починається з першої зустрічі
Фахівці та фахівчині із супроводу ветеранів — один із перших контактів людини з місцевою системою підтримки. Тому їхня готовність почути, не тиснути, не ретравматизувати, вчасно побачити потребу та безпечно перенаправити до спеціалізованої допомоги надзвичайно важлива. Адже якість допомоги починається з першої зустрічі.
Захід проведено за сприяння Управління у справах реінтеграції, соціального захисту ветеранів та внутрішньо переміщених осіб Полтавської ОВА та «Коаліції 1325 Полтавщина».
Центр допомоги врятованим у Полтаві створено за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції у співпраці з місцевими органами влади та благодійним фондом «Рокада».
