«Рокада» презентувала масштабне дослідження про соціальні послуги в Україні

Команда благодійного фонду «Рокада» презентувала масштабне дослідження «Соціальні послуги під час війни: бар’єри для вразливих груп», яке об’єднує національне опитування надавачів і отримувачів соціальних послуг, а також доповнене аналізом законодавства та політик в Україні.

«Тема інклюзії для нас надзвичайно важлива. Ще з 2003 року фонд «Рокада» надає соціально-психологічні послуги та послуги з інтеграції біженцям і шукачам захисту, а з початком повномасштабного вторгнення – внутрішньо переміщеним українцям і постраждалому населенню. Сьогодні ми працюємо в 17 областях України. Основною нашою послугою залишається соціально-психологічна підтримка. І саме тому, що ми особисто супроводжуємо кожну постраждалу людину, кожну вразливу сім’ю, ми добре знаємо як непросто буває надати ту чи іншу послугу чи підтримку через бар’єри та недосконалість законодавства.

Ми дуже цінуємо нашу співпрацю з державою – з усіма службами, профільним міністерством, з Офісом Президента, Офісом Уповноваженого з прав людини. Вона є тісною та ефективною. Нашим дослідженням ми прагнемо допомогти державі поліпшити ситуацію, щоб система соціальної допомоги відповідала найкращим європейським практикам. У центрі всього, що ми робимо, є людина, і саме заради людей ми працюємо», – зазначила голова правління благодійного фонду «Рокада» Наталія Гуржій.

Фахівці фонду проаналізували 18 базових соціальних послуг, що надаються на рівні громад: догляд удома, денний догляд, підтримане проживання, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та реінтеграція, надання притулку, екстрене/кризове втручання, консультування, соціальний супровід, представництво інтересів тощо.

Окремо вивчалися:

• зміни в умовах надання послуг після початку повномасштабної війни;
• зміни до Закону України «Про соціальні послуги» щодо порядку їх надання»;
• функціонування єдиної інформаційної системи соціальної сфери та реєстру надавачів послуг;
• стратегія реформування психоневрологічних та інших інтернатних закладів;
• діяльність у межах експериментальних проєктів («Муніципальна няня», «Центри життєстійкості», постанова КМУ №888 «Гроші ходять за людиною» тощо);
• розбіжності в законодавстві, зокрема відсутність державних стандартів для певних соціальних послуг.

«Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) реалізує програму підтримки людей похилого віку, людей із інвалідністю, зокрема з числа внутрішньо переміщених українців, у співпраці з неурядовими організаціями. І ми надаємо цю підтримку на кількох рівнях. Сфера соціальних послуг зараз динамічно розвивається, пілотуються проєкти і соціальні послуги. У регіонах наші партнери підтримують органи місцевої влади у навчаннях, аби ці зміни, які впроваджуються, однаково інтерпретувалися і таким чином підвищувалася обізнаність зокрема серед надавачів соціальних послуг.

Ми також бачимо виклики слабкого інформування громадами своїх жителів про надання соціальних послуг. Фактично люди отримують інформацію лише про ті послуги, які громада може надати, а не про загальний обсяг гарантованих послуг. І нам сьогодні слід спільно як неурядовим організаціям долати цей виклик. Маємо активно інформувати людей про те, що можуть звертатися по послуги, яких вони потребують, а системі соціального захисту – переналаштовуватися і бути готовими, що отримуватимуть заяви на соціальні послуги, яких вони поки що не можуть забезпечити, але можуть розпочати працювати над їхнім впровадженням», – прокоментувала радниця УВКБ ООН в Україні з правових питань (робота зі спільнотами) Олександра Маковська.

Водночас команда «Рокади» проаналізувала роботу надавачів соціальних послуг на рівні громад в умовах законодавчої невизначеності.

Основні висновки дослідження:

• 85,8% учасників опитування, зокрема 91,8% з них у сільських громадах, вказали, що соціальні послуги фінансуються коштом місцевого бюджету, лише 6,6% – з державного. Інші джерела фінансування, такі як гранти, плата користувачів, пожертви, залучаються рідко. Майже половина опитаних (48,7%) не має жодних додаткових джерел фінансування;
• відсутність державних стандартів для багатьох видів послуг унеможливлює належну оцінку їхньої якості;
• сільські та віддалені громади залишаються особливо вразливими через нестачу надавачів та транспорту. Майже половина опитаних, а саме 46,3%, повідомила, що в громадах відсутні інші надавачі соціальних послуг, окрім комунальних/державних. Така ситуація характерна для всіх макрорегіонів у сільській місцевості та селищах;
• інформація про доступні послуги є фрагментарною та складною для сприйняття. Майже 5% вказали на наявність таких бар’єрів як відсутність інформації, невідповідність послуг реальним потребам або майже повна відсутність доступу. При цьому лише 26,1% надавачів працюють над впровадженням нових підходів і технологій для покращення якості надання соціальних послуг;
• 55,7% опитаних користувалися соціальними послугами;
• серед тих, хто ніколи не користувався, 40% не знають, які послуги доступні.

«За кожною наведеною цифрою стоять реальні люди, які сьогодні стикаються з бар’єрами у доступі до допомоги. Ми закликаємо всіх, хто впливає на соціальну політику, використати ці результати, щоб зробити послуги доступними для кожного, незалежно від обставин. Адже під час війни будь-який бар’єр може стати критичним. Коли вік, інвалідність і віддалене місце проживання поєднуються, людина часто залишається наодинці зі своїми проблемами. Ми хочемо, щоб наше дослідження стало кроком до того, щоб жодна людина не залишалася без підтримки», – наголосила координаторка моніторингового та дослідницького напрямків Ірина Корольчук.

Отримані дані стали основою для формування пропозицій, щоб забезпечити рівний доступ до послуг незалежно від місця проживання, віку, статі чи наявності інвалідності.

Міністерству соціальної політики України:

• сприяти розвитку недержавних надавачів соціальних послуг, зокрема в сільських громадах, шляхом проведення інформаційних кампаній щодо процедур реєстрації.
• розробити єдиний державний стандарт соціальної послуги «Соціальна інтеграція та реінтеграція», що охоплюватиме всі цільові групи, визначені у Класифікаторі.
• усунути суперечності між Законом «Про соціальні послуги» та постановою КМУ №1417 (29.12.2009), щоб гарантувати доступ до послуг відповідно до фактичних потреб, незалежно від наявності працездатних родичів.

Національній соціальній сервісній службі:

• напрацювати систему незалежної оцінки якості соціальних послуг із залученням отримувачів і громадських спостерігачів.

Місцевим органам влади:

• публікувати структуровану інформацію про всіх надавачів соціальних послуг (назва, адреса, контакти, види послуг, графік роботи) на офіційних ресурсах, інтерактивних картах та у друкованому вигляді;
• забезпечити навчання та підвищення кваліфікації працівників соціальної сфери з акцентом на недискримінацію, етику, повагу до гідності та індивідуальний підхід.

Міжнародним і національним гуманітарним організаціям і донорам:

• розвивати мобільні мультидисциплінарні бригади для надання базових послуг у віддалених і прифронтових громадах;
• фінансувати пілотні проєкти соціального транспорту, включно із придбанням спеціалізованих авто для маломобільних осіб;
• підтримувати міжсекторальну взаємодію (соцзахист – медицина – освіта) через спільні тренінги, менторські програми та координаційні механізми;
• проводити локальні навчальні заходи для громадян, зокрема людей старшого віку, осіб із інвалідністю та ВПО, щодо соціальних послуг, електронних сервісів, прав людини та механізмів захисту.

«Питання отримання соціальних послуг є надзвичайно важливим в умовах повномасштабного вторгнення. Ми розуміємо, що з кожним днем категорія вразливих людей, людей, які потребують соціальних послуг, збільшується. Дослідження благодійного фонду «Рокада» кореспондується з результатами парламентського контролю, який здійснюється Уповноваженим за додержанням прав людини і громадянина на отримання соціальних послуг. Надані за підсумками дослідження рекомендації дуже важливі для зацікавлених осіб, у тому числі для нашого Офісу», – зауважила представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова.

Відео презентації дослідження

Відео панельної дискусії