Від благодійної акції до штаб-квартири ООН: як «Рокада» два тижні представляла Україну в США
Понад два десятки подій і зустрічей, три міста та 14 днів. З 11 до 24 вересня керівниця гуманітарних програм Анастасія Огороднік і старша спеціалістка з партнерств і розвитку грантових програм Юлія Малюхова представляли благодійний фонд «Рокада» у Вашингтоні, Бостоні та Нью-Йорку. Їхній маршрут пролягав від першого власного стенду фонду на Ukraine Action Summit до заходів високого рівня в штаб-квартирі ООН під час 81-ї сесії Генеральної Асамблеї.
Вашингтон: «Нитки дому» і серця на карті України
Американська частина маршруту стартувала 11 вересня з партнерської зустрічі з командою Center for Disaster Philanthropy. Розмова йшла про основу щоденної роботи «Рокади» — колективні центри, створення належних умов для людей із обмеженою мобільністю, психосоціальну підтримку та допомогу тим, хто повертається додому.
«Посилення міжнародної уваги до України відбувається на тлі важких викликів і зростання гуманітарних потреб. Для нас було важливо використати цей візит, щоб донести потреби громад до тих, хто ухвалює рішення, та наголосити на необхідності тривалої підтримки. Ми говорили про локалізацію як про практичну основу ефективного реагування: українські організації знають контекст, працюють поруч із людьми та мають брати участь у формуванні програм і розподілі ресурсів. Не менш важливими є турбота про гуманітарних працівників і їхня підтримка: безпека, психологічний добробут і належні умови роботи. Стійкість гуманітарного реагування залежить і від того, наскільки захищені та підтримані люди, які щодня його здійснюють», — пояснює Анастасія Огороднік.
Протягом 12–13 вересня фонд уперше представив власний стенд на дев’ятому Ukraine Action Summit, організатором якого є American Coalition for Ukraine. У ці дні Вашингтон об’єднав сотні людей, які підтримують Україну, — і команда «Рокади» розповідала їм про програми фонду та роботу 17 регіональних осередків.
Центральною стала благодійна акція «Нитки дому», покликана привернути увагу учасників саміту до українських міст, які потерпають від російських обстрілів. Гості шукали на карті України знайомі назви, залишали там наліпки у формі сердець і отримували листівки з привітаннями, локальні сувеніри та мерч фонду. Для акції обрали символічне зображення — Марку незламності «Де росте дім», яку минулоріч випустила «Рокада» спільно з Укрпоштою.
«Інтерес до стенду перевершив очікування. Відвідувачів захоплювали масштаб роботи фонду, його географія, кількість напрямів і те, скільки сьогодні беруть на себе українські організації в умовах війни. Дехто впізнавав «Рокаду» ще з попереднього саміту — підходив привітатися й приводив до стенду інших учасників», — ділиться Юлія Малюхова.
Із цих розмов зʼявилися напрями для потенційних партнерств: освітні й спортивні ініціативи для дітей, робота з ветеранами, психологічна підтримка команд, які щодня допомагають людям. Про спільні проєкти для дітей фахівчині спілкувалися, зокрема, з директором української школи «Кобзар» у Колорадо Андрієм Матіящуком, який також представляє організацію Ukrainians of Colorado. А журналісти й документалісти, які планують поїздки в Україну, зацікавилися роботою транзитних центрів і підтримкою евакуйованих людей.
Бостон: культура як інструмент відновлення
«Рокада» стала однією з партнерських організацій Voices for Ukraine — заходу від First Aid of the Soul у Бостоні. Права людини, ментальне здоров’я, відновлення України — ці теми обговорювали десятки експертів, серед яких були американська дипломатка, політологиня та журналістка Саманта Пауер, українська правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук і провідний американський та український історик Сергій Плохій.
Після симпозіуму на гостей чекали благодійний аукціон картин українських митців і концерт з бандурою та історіями з України. Культура тут звучала не як доповнення до програми, а як один із інструментів відновлення та зв’язку між людьми.
Бостон подарував і нових однодумців — тих, хто підтримує дітей із прифронтових громад. А президентка й співзасновниця Ukrainian Cultural Center of New England Іванна Робертс запросила фонд долучитися до українського різдвяного благодійного ярмарку, який центр організовує в грудні.
Нью-Йорк: від української культури до штаб-квартири ООН
Знайомство з Нью-Йорком почалося ще до бостонської частини мандрівки. Із засновницею організації Borshch of Art Анастасією Гудко, яка об’єднує українсько-американських митців, представниці фонду говорили про те, як через культуру та історії людей створювати нові формати співпраці між Україною та США. Під час ще однієї зустрічі того дня — з власниками відомого українського ресторану Veselka — спілкувалися про підтримку України та можливі спільні благодійні ініціативи у США.
Далі програма розгорнулася довкола 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Юлія Малюхова виступила на заході Transforming Global Finance for Climate, Nature and People від The Sidebar у The Global South House. Представники різних країн обговорювали там глобальне фінансування, ресурси та нові підходи до партнерств — і серед цих голосів прозвучала розповідь про «Рокаду» та Україну.
«Найбільше мене вразив навіть не сам виступ, а те, як нас слухали. Після нього люди підходили, ставили запитання, хотіли більше дізнатися про нашу роботу, обмінювалися контактами й говорили про можливості продовження співпраці. У такі моменти особливо гостро розумієш: українським організаціям є що сказати світові. Ми маємо досвід, який формується в надзвичайно складних умовах, маємо експертизу, сильні команди й здатність діяти там, де допомога потрібна найбільше. І цей голос мають чути», — розповідає Юлія Малюхова.
На полях Генасамблеї представниці фонду відвідали й кілька дискусій, щоб зрозуміти, як змінюються сфери, дотичні до гуманітарної роботи. Форум Her Power від Foreign Policy шукав спосіб утримати темп у питаннях рівності, коли фінансування програм для жінок і дівчат скорочується. Дискусія The New Development Model у Devex Impact House була про те, хто сьогодні платить за розвиток.
Tech & AI Forum порушив питання довіри та співпраці в час, коли технології опинилися в центрі глобального впливу. Того ж дня команда долучилася до акції Bring Kids Back від Razom for Ukraine: 20 тисяч плюшевих ведмедиків нагадували світові про українських дітей, яких викрала Росія.
Представниці «Рокади» взяли участь у заходах високого рівня безпосередньо в штаб-квартирі ООН — Шостому саміті Міжнародної Кримської платформи та Саміті перших леді й джентльменів. Після них була панель United Nations Transformation: Reimagining Peace, Refugee Protection, and Global Responsibility від R-Space у Harvard Club of New York.
Верховний комісар ООН у справах біженців Бархам Салих, міністерка інклюзії, соціального забезпечення та міграції Іспанії Ельма Саїс Дельгадо й експерт із захисту біженців Осама Салем говорили там про майбутнє системи захисту, зокрема про те, чому самі переміщені люди мають впливати на рішення, що їх стосуються.
Головне — «Рокаду» почули
Два тижні у Вашингтоні, Бостоні та Нью-Йорку дали фонду нові контакти, напрями для майбутньої співпраці й можливість бути там, де питання України обговорюють на найвищому міжнародному рівні. Наступний крок — перетворити ці знайомства на партнерства.
«Так, Україна є у міжнародному порядку денному, але важливо, щоб українські організації були повноцінними учасниками цих розмов і впливали на рішення. Ми маємо досвід, експертизу та відповідальність перед громадами, з якими працюємо щодня. За нашими словами — люди, чиї потреби й очікування ми доносимо до міжнародних партнерів. Для «Рокади» цінність цього візиту — у можливості посилити цей голос і будувати прямі партнерства. Українські організації мають бути там, де визначають майбутнє їхньої держави. Адже від цих рішень залежить, яку допомогу отримають люди і чи матимуть громади сили вистояти та відновитися», — додає Анастасія Огороднік.
«Звичайно, найбільше хочеться, щоб одного дня з цими людьми ми говорили вже не про те, як допомогти українцям пережити ще одну зиму війни, а про відновлення, розвиток і мирне майбутнє нашої країни. Але сьогодні реальність інша. Тому ми продовжуємо працювати, говорити про Україну, будувати довіру і знаходити нових партнерів. І, мабуть, саме цим я найбільше пишаюся після цієї поїздки: за тисячі кілометрів від дому «Рокаду» не просто побачили — нас почули. А разом із нами почули ще один голос України», — підсумовує Юлія Малюхова.
