Виїзди в громади, навчання для колег і щоденна підтримка: як працювали Центри допомоги врятованим у вересні 

• внутрішньо переміщені люди;
• родини зниклих безвісти;
• звільнені з полону та цивільні заручники;
• постраждалі від гендерно зумовленого та/або домашнього насильства;
• ветерани та ветеранки, члени їхніх родин.

Психологині працювали з жінками, які долають наслідки гендерно зумовленого насильства: проводили для них психоедукацію, складали плани безпеки, навчали технік стабілізації. Окремий напрям — супровід ветеранів. У вересні по підтримку звернулися ветеран із проявами посттравматичного стресового розладу, ветеран, якого скерували до лікаря й тепер супроводжує мультидисциплінарна команда, ветеран, який повертається до цивільного життя після полону, та демобілізований чоловік — його поступово залучають до волонтерства. Також до Центру прийшов цивільний чоловік, що пережив три роки полону та СНПК. 

Юрист консультував щодо поновлення пенсійних виплат після переміщення, припинення допомоги на проживання та захисту прав дитини, а соціальні працівниці допомагали оформити заяви на «Зимову підтримку» в Пенсійному фонді.

Паралельно відбувалися групові заняття. Для підлітків провели зустрічі «Мої опори» та «Креативний простір», для дітей — «Дерево психічного здоров’я» і «Наші емоції в кольорі». Жінки опановували самодопомогу, навички саморегуляції з використанням VR-окулярів і вчилися підтримувати себе замість самокритики. Наприкінці місяця команда провела тренінг про розпізнавання гендерно зумовленого насильства, а юрист разом із соціальною працівницею — інформаційну сесію «СНПК: розуміти, щоб захищати».

Команда й далі вдосконалює навички: супервізії, основи психіатрії, семінари з військової психології та кризового дебрифінгу, тренінг «Розпізнай. Реагуй. Співпрацюй» від ГО «Ліга сучасних жінок» і рефреш-сесія із запобігання сексуальним домаганням, експлуатації та нарузі.

«Постраждалих від війни з кожним днем стає все більше, що додає роботи фахівцям і фахівчиням Центру. У вересні ситуація в місті загострилася через збільшення кількості обстрілів керованими авіабомбами. Дедалі частіше містяни звертаються по професійну психологічну підтримку для подолання стресу й психотравм, а також по фахову допомогу в оформленні документів для відновлення пошкодженого майна та отриманні першочергової матеріальної підтримки. Саме Центри допомоги врятованим можуть поєднати психологічну підтримку, соціальний супровід та юридичну допомогу в межах одного місця, що усуває ризики повторного травмування людини через звернення до різних установ».

Теми інформаційних сесій стосувалися передусім СНПК: міфи й факти, права постраждалих, доступні послуги, а також те, як помічати ризики та реагувати на повідомлення, не завдаючи додаткової шкоди. Інші зустрічі були присвячені особистим межам, розпізнаванню насильства та бар’єрам, що заважають звернутися по підтримку.

Паралельно фахівчині надали 265 індивідуальних консультацій.

Психологині проводили й терапевтичні групи — про горювання, відновлення ресурсності та життєстійкість, а в самому Харкові — інтерактив про безконфліктну комунікацію.

Серед звернень місяця — історія жінки, яка постраждала від СНПК під час окупації Харківщини. Команда Центру скерувала її на короткострокову реабілітаційну програму для жінок і дівчат в Ужгороді, а у співпраці з партнерськими організаціями допомогла отримати необхідну техніку й набір гідності.

Фахівці й фахівчині також долучилися до розробки Локального плану 1325 для Харківської громади за ініціативи благодійного фонду «Ай Кен», а психологиня Євгенія Чистікова пройшла перший модуль навчання з травмоінформованого підходу від Zentrum Überleben.

«У вересні ми багато працювали з громадами. Нас запрошували на зустрічі з мешканцями, де ми розповідали про СНПК — що це таке, куди звертатися по допомогу та яку підтримку можна отримати від нашого сервісу. Я пишаюся нашою командою і тим, що ми не просто чекаємо людей у Центрі — ми самі їдемо в громади, розповідаємо про допомогу і намагаємося бути там, де вона потрібна».

Дитяча психологиня Катерина Бабінчук опрацьовувала запити, пов’язані з дитячо-батьківськими стосунками, самооцінкою, тривожністю, навчальною мотивацією, насильством і кібербулінгом. Для внутрішньо переміщених людей із Маріуполя відбувся груповий захід із метафоричними асоціативними картами «Зцілення» та технікою «Емоційний круг»: учасники вчилися називати власні емоції й помічати ресурси.

Значну частину місяця команда присвятила професійному обміну. Фахівчині провели тренінг «Робота зі звільненими з полону: етична комунікація та практична допомога» для спеціалістів і спеціалісток із супроводу ветеранів, ветеранок і демобілізованих осіб, а також поділилися професійним досвідом у телевізійному етері. Соціальна працівниця-кейс-менеджерка Тетяна Ласкавенко представила роботу Центру на освітньому марафоні для педагогів «Психологічна безпека: сила партнерства».

Координаторка Наталія Дерябіна долучилася до воркшопу про документування воєнних злочинів, засідання Коаліції 1325 Полтавщина, робочої групи щодо потреб населення в соціальних послугах і презентації Спеціальної доповіді Уповноваженого з прав людини про ветеранську політику. А представники Міжнародного медичного корпусу, які завітали до Центру, запропонували супервізійний супровід для кейс-менеджерів.

Психологиня Ольга Целовальник та соціальна працівниця-кейс-менеджерка Тетяна Ласкавенко пройшли тренінг про інклюзію, різноманіття, рівність і доступність у роботі з ЛГБТІК+ спільнотами, а вся команда — рефреш-сесію із запобігання сексуальним домаганням, експлуатації та нарузі.

«Навчання для фахівців із супроводу ветеранів особливо важливі для тих, хто працює у віддалених та малодоступних громадах Полтавської області. Ті, хто першими зустрічаються зі звільненими з полону та їхніми родинами, мають розуміти особливості роботи з цією категорією, знати про доступні спеціалізовані послуги та за потреби вчасно перенаправити людину до відповідних фахівців. Ось чому цього місяця ми приділили стільки уваги підготовці до тренінгу й плануємо надалі поширювати власний професійний досвід».