Міжнародна конференція «Майбутнє повернення: довгострокові рішення для українців за кордоном та в Україні» (“The Future of Return”) відбулася 4 грудня в Гаазі. На запрошення Фундації OPORA команду «Рокади» представила Алла Красовська, менеджерка проєкту «Сприяння сталому розвитку громад для повернення та реінтеграції»:
«Наша мета — донести до міжнародної спільноти реальну ситуацію з поверненням українців у воєнний час».
Ця подія стала першою публічною презентацією дослідження “Navigating Return” від Фундації OPORA. Матеріал пропонує по-новому розглянути досвід українців, які повертаються додому після отримання тимчасового захисту в Європейському Союзі.
Фахівці «Рокади» щодня працюють саме з такими випадками, тому добре знають реальні потреби людей та допомагають їм долати труднощі. Тож під час дискусії представниця Фонду мала нагоду поділитися практичною стороною роботи, зокрема з громадами.
Які питання вдалося обговорити?
Повернення до країни у воєнному стані — це часто вибір між двома складними реальностями. Переїзд додому відбувається не через стабільність в Україні, а через погіршення умов за кордоном — житло, фінанси, інтеграція, тривала розлука з родиною.
Також існує низка ризиків після прибуття. Найбільш вразливий період — перші 72 години та 90 днів після повернення, а не сама дорога. І щоб у людини з’явилося почуття приналежності та стабільності, потрібно всіляко її підтримувати.
Необхідна координація, адже допомога часто надходить запізно. Люди, які повернулися не додому, а у нові для них громади, змушені спочатку оформити статус ВПО, щоб отримати допомогу. Готовність громад приймати людей нерівномірна, а єдиної системи підтримки в Україні поки не існує.
Певні регіони в Україні формально вважаються «безпечними» й відповідно такими, які готові приймати нових мешканців. Насправді, поняття безпеки в умовах тривалої війни дуже умовне, а самі громади не завжди мають ресурси чи послуги для підтримки тих, хто повертається. Тому «безпечний» не означає «готовий до прийняття».
«Міжнародна підтримка має переорієнтуватися. Недостатньо вимірювати лише бажання людей повернутися. Ми повинні оцінювати спроможність громад прийняти нових мешканців та інвестувати у розвиток цього напряму. Зокрема, йдеться про посилення місцевих соціальних служб, які є основою для успішної реінтеграції», — підсумувала Алла Красовська.
