У Києві відкрили найбільший в Україні інтеграційний хаб для людей, які втратили дім
Проєкт Київського міського центру комплексної допомоги внутрішньо переміщеним особам (Інтеграційного хабу) втілили за фінансової підтримки Київської міської державної адміністрації спільно з Благодійним фондом «Рокада» та за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) — від ідеї до повної реконструкції будівлі. Це простір підтримки для всіх, хто вимушено покинув рідний дім: внутрішньо переміщених осіб, біженців, шукачів захисту та осіб без громадянства. А ще — можливість для діалогу та порозуміння з місцевою громадою.
Наталія Гуржій,
голова правління Благодійного фонду «Рокада»:
Для нас цей хаб важливий як модель партнерства. Місто дає простір і залученість у місцеву систему послуг, УВКБ ООН підтримує міжнародну рамку захисту, «Рокада» приносить польовий досвід роботи з людьми. І коли ці елементи поєднуються, інтеграція перестає бути абстрактним словом. Вона стає практичною: людина знає, куди прийти, кому поставити питання і з чого почати наступний крок.
Нині завдання команд — перетворити хаб на дієву й ефективну платформу для взаємодії представників державного сектору, громадських організацій, міжнародних партнерів і самих містян.
Бернадетт Кастель-Голлінгсворт,
представниця УВКБ ООН в Україні:
Відчуття приналежності починається тоді, коли люди розуміють, що їхній голос має значення. Через інтеграційні хаби та Ради з питань ВПО вимушено переміщені люди по всій Україні допомагають розвивати свої громади, зміцнювати соціальну згуртованість і знаходити рішення для спільних викликів. УВКБ ООН пишається співпрацею з місцевою владою та неурядовими партнерами у створенні й підтримці таких просторів, де кожен може отримати допомогу, налагодити зв’язки та зробити свій внесок у розвиток локальних ініціатив.
Згідно з офіційними даними, у Києві станом на 2026 рік
оселилося понад 400 тисяч внутрішньо переміщених людей.
У Раді ВПО кажуть, що відкриття хабу в Києві — це надважлива «точка входу» для всіх внутрішньо переміщених осіб, які прибувають до столиці.
Ярослав Кільдішов,
голова Ради з питань ВПО при Київській міській військовій адміністрації:
Особливо це стосується мешканців релокованих громад, які не мають у місті власних гуманітарних центрів і часто шукають, де отримати базову юридичну чи психологічну допомогу. Ми плануємо активно залучати до роботи наших партнерів: міжнародні організації, місцевий бізнес, а також амбасадорів Ради, щоб охопити різні вікові категорії.
Місія хабу — надавати своєчасну й кваліфіковану допомогу тим, хто втратив рідну оселю. Насамперед, йдеться про індивідуальні консультації, соціальний супровід, юридичну та психологічну підтримку.
Марина Хонда,
заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень:
Інтеграційний хаб — єдиний міський центр координації політики щодо внутрішньо переміщених осіб. За кожним відвідувачем буде закріплений соціальний менеджер, який супроводжуватиме його протягом усього маршруту отримання послуг.
Реалізація проєкту стартувала у 2024 році. Будівля дитячого садка, яка зрештою стала сучасним хабом, тривалий час не експлуатувалася. Тож потребувала значного обсягу робіт.
Сьогодні це – 600 квадратних метрів простору, де з-поміж іншого облаштовані спортивна зала, локація для дітей, освітній клас, конференц-зала, швейна майстерня, студія для творчості, а також кабінети психолога, юриста та соціального працівника.
Дмитро Петросюк,
менеджер проєктів у Благодійному фонді «Рокада»:
Реалізація такого комплексного проєкту в умовах повномасштабної війни вимагала значних зусиль і координації. Попри безпекові виклики та регулярні обстріли, партнерам вдалося створити простір, який об’єднує принципи безбар’єрності та рівного доступу до можливостей для кожної людини.
Родина Майї Чубатенко переїхала до столиці у 2022-му з Донеччини. Жінка каже, приходитиме до хабу разом із дітьми, аби психологічно розвантажитися. Проте є й інші питання, допомоги в яких потребує вирішення.
Майя Чубатенко,
внутрішньо переміщена особа:
Ми проживали у Соледарській громаді біля Бахмута, там у нас залишилася квартира. Що з нею робити? Розраховуємо на консультацію юристів, адже квартирне питання для всіх людей зі статусом ВПО дуже болюче. Але це не все. Наприклад, я сьогодні прийшла й отримала можливість поговорити з психологом. У мене дитина з особливими потребами — дуже радіє, коли грається у компанії однолітків.
