Комплексна підтримка і середовище безпеки: результати роботи Центрів допомоги врятованим за 2 місяці

Попри зростання кількості й масштабів російських атак, Центри допомоги врятованим у Сумах, Харкові та Полтаві продовжують активно працювати. Мультидисциплінарні команди забезпечують безперервний, комплексний та всебічний супровід людей, які постраждали від наслідків війни, зіткнулися з гендерно зумовленим насильством чи опинилися у кризових ситуаціях. 

Нагадаємо, що діяльність Центрів відбувається в межах співпраці Благодійного фонду «Рокада» з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення. Місія цього проєкту — своєчасно й ефективно реагувати на виклики війни, зокрема, надавати підтримку тим, хто зазнав сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК). Водночас сервіс є надійною опорою для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, ветеранок та їхніх родин, а також для людей, звільнених із полону, та сімей, які переживають важкий досвід пошуку зниклих безвісти.

Протягом квітня і травня фахівці та фахівчині Центру в Сумах надали майже 300 послуг, серед яких соціальні, психологічні та юридичні консультації. Та за цією статистикою стоять реальні люди з різним досвідом — і всі вони заслуговують на увагу й підтримку.

Так під час індивідуальних зустрічей психологині зосередилися на стабілізації відвідувачок із високим рівнем тривожності, порушенням сну, страхами, вигоранням, почуттям провини та синдромом рятівника. Завдяки технікам заземлення, роботі з травмою та пошуку внутрішніх і зовнішніх опор фахівчині допомогли жінкам повернути контроль над власним життям і чіткість думок. 

Важливим вектором роботи є постійна підтримка сімей, які переживають втрату близьких унаслідок війни. Спеціалістки допомагають їм долати почуття провини, справлятися з горем та знаходити внутрішній ресурс рухатися далі. Також по індивідуальні консультації звернулися постраждала від інтернет-шантажу підлітка разом із матір’ю та молодий ветеран, який адаптується до життя після поранення.

Паралельно відбувалися й групові заняття у громадах області. Спеціалістки проводили інформаційні сесії, тренінги з елементами арттерапії, а також командотворчі зустрічі для колег. Психологині та соціальні працівниці спілкувалися на різні теми, зокрема про:

• запобігання емоційному та фізичному виснаженню — із жінками старшого віку в місті Лебедин;
• психореабілітаційну роботу з ветеранами — із представниками місцевої організації;
• саморегуляцію та життєстійкість — із жінками 18-59 років у місті Лебедин;
• про творчість як джерело ресурсу та самовираження — із учнями спеціалізованої школи для дітей із інвалідністю та педагогами; 
• цінність волонтерства — із жителями Лебединської громади.

«Ми регулярно навідуємося до школи, де навчаються діти з інвалідністю. Вони гостро реагують на вибухи та й на війну загалом, тому для покращення їхнього психоемоційного стану проводимо тренінги з елементами арттерапії. Такі заняття сприяють соціалізації та вияву творчої індивідуальності, знижують тривожність і підвищують продуктивність у навчанні», — розповідає соціальна працівниця Наталія Христенко.

Фахівці та фахівчині ніколи не ігнорують запитів, навіть якщо йдеться про інші види підтримки. До прикладу, в одної жінки будинок зазнав руйнувань після обстрілів, тож соціальні працівниці скерували її до відповідного фонду, щоб отримати матеріали для екстреного ремонту. А іншій — підказали, як отримати грошову допомогу.

Для надання якісних послуг та профілактики професійного вигорання команда Центру щотижня інвестує час у саморозвиток. Окрім загальних супервізій, працівники та працівниці відвідують індивідуальні сесії та долучаються до командотворчих заходів. Протягом двох місяців спеціалісти й спеціалістки значно розширили свій інструментарій:

• ознайомилися із травмоінформованим підходом у роботі з постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК);
• пройшли навчання щодо превенції суїциду серед ветеранів;
• опанували інноваційний «Протокол флеш» від Томаса Циммермана для роботи зі складними травматичними переживаннями;
• освоїли стандарти документування та захисту доказів воєнних злочинів Російської Федерації проти українських дітей;
• дізналися про ризики, пов’язані з мінними та вибухонебезпечними залишками війни;
• вивчають основи психіатрії.

Також пройшли курси та тренінги з тактичної медицини, оперативної медицини сну, гендерної рівності, інституційної спроможності та логотерапії. А ще команда регулярно налагоджує нові та розвиває сталі партнерства з іншими сервісами й установами.

Про злагоджене та ефективне функціонування простору дбає керівниця Центру Юлія Бакіна. Також вона провела інформаційну сесію для спільноти «Ветеран ПРО Сумщина» та взяла участь у засіданні обласної робочої групи з питань координації гуманітарної відповіді на гендерно зумовлене насильство, зміцнюючи партнерську мережу регіону.

«Завдяки професійній роботі команди ці два місяці минули стабільно й результативно — кожен і кожна, хто звернулися по допомогу, вчасно отримали якісну підтримку від фахівців і фахівчинь. Найбільша цінність для нас — це створення безпечного середовища, де люди у кризовому стані знаходять сили рухатися далі. Швидка реакція на запити та чіткий розподіл завдань всередині команди дають можливість допомагати більшій кількості клієнтів і надавати їм необхідні ресурси “тут і зараз”».

У квітні та травні команда Центру допомоги врятованим у Полтаві зосередилася на комплексній підтримці людей, які постраждали від війни. Фахівці й фахівчині надали понад 850 консультацій, поєднуючи соціальну, психологічну та юридичну допомогу. 

Важливою групою клієнтів є внутрішньо переміщені особи, які оселилися в Полтаві та громадах області. Соціальні працівниці-кейс-менеджерки допомагають їм із першими кроками — пошуком безпечного житла, оформленням статусу ВПО, доступом до гуманітарної підтримки та базових послуг. Але, як зазначає команда, за запитом «допоможіть із поселенням» часто стоять набагато глибші травми — досвід обстрілів, втрати рідних, свідчення воєнних злочинів.

«До нашого Центру часто звертаються з нагальними питаннями, зокрема щодо поселення та отримання гуманітарної допомоги. Проте за пошуком даху над головою часто ховаються набагато глибші травми. У процесі довірливої розмови нерідко з’ясовуються факти воєнних злочинів, зокрема сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК). Ця тема залишається вкрай стигматизованою, і ми це розуміємо. Моя роль як соціальної працівниці-кейс-менеджерки — створити безпечний простір, де людину почують без осуду», — розповідає Тетяна Ласкавенко.

Юридичний напрям у Полтаві відіграє особливу роль. Юристка Центру супроводжує людей у процесі подання заяв до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Для багатьох клієнтів — особливо людей старшого віку чи тих, хто втратив дім і документи, — робота з цифровими сервісами та юридичною термінологією стає додатковим бар’єром. Саме тут фахівчиня допомагає подолати безсилля перед складними процедурами.

Серед історій, які особливо запам’яталися команді, — випадок чоловіка, що пережив полон, а після звільнення зіткнувся з низкою нових викликів. Уже в статусі ВПО він дізнався про онкологічне захворювання, переніс операцію та продовжує курс лікування. Разом із сім’єю чоловік потребує медичної, соціальної і психологічної підтримки. Фахівці Центру надали родині консультації щодо подання заяв до Міжнародного реєстру збитків за кількома категоріями, допомогли розібратися з документами та скерували до додаткових сервісів, зокрема, на сімейну реабілітаційну програму від ГО «Неємія». Цей випадок показує, наскільки важливим є клієнтоорієнтований і мультидисциплінарний підхід — коли команда не лише виявляє потреби, а й послідовно супроводжує людину на кожному етапі.

Паралельно у Центрі приділяють багато уваги роботі з дітьми та сім’ями. Дитяча психологиня Катерина Бабінчук опрацьовує запити, пов’язані з емоційною стабільністю, самооцінкою, сімейними стосунками та наслідками домашнього насильства й кібербулінгу. В основі її підходу — створення безпечного простору, де дитина може бути почутою та зрозумілою, а також залучення батьків до процесу змін у сімейній системі.

Психологині Центру поєднують індивідуальну роботу з груповими активностями. У квітні та травні продовжувалися сесії з елементами тілесно-орієнтованої терапії та медитації для ВПО з Донецької та Луганської областей і місцевих жителів. Такі зустрічі допомагають людям краще відчути власне тіло, знизити рівень напруги й тривоги, відновити контакт із собою. Окремий напрям — підтримка дітей, які чекають повернення батька чи мами з фронту. Під час інформаційно-практичної сесії для фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб команда Центру обговорювала, як говорити з дітьми про війну, як помічати їхні емоційні реакції та зберігати для них відчуття стабільності в умовах невизначеності.

Ще один важливий вектор — просвітництво та професійний обмін. Упродовж двох місяців фахівці й фахівчині Центру проводили тренінги для студентів і викладачів місцевих університетів, брали участь у панельних дискусіях, долучалися до заходів Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Соціальні працівниці-кейс-менеджерки презентували досвід Центру, говорили про запобігання професійному вигоранню, гендерно зумовлене насильство та роботу з постраждалими від СНПК. Команда також проходила спеціалізовані навчання з ведення випадків постраждалих від гендерно зумовленого насильства, підсилюючи свої навички оцінки потреб, розробки планів безпеки й міжвідомчої взаємодії.

Чимало зусиль спрямовано й на розвиток партнерств. У Полтаві Центр активно співпрацює з місцевими органами влади, освітніми закладами, соціальними службами та громадськими організаціями. Участь координаторки Центру Наталії Дерябіної в регіональних зустрічах, присвячених ветеранській політиці, реалізації плану дій «Жінки. Мир. Безпека» та розбудові мережі підтримки, допомагає зміцнювати міжсекторальну взаємодію. Партнерські заходи дають змогу краще координувати маршрути допомоги, щоб люди, які постраждали від війни, могли швидше отримати комплексну підтримку.

«Для нас подібні зустрічі — це не лише можливість презентувати роботу Центру, а й важливий майданчик для професійного обміну. Ми бачимо щирий інтерес колег до моделі комплексної підтримки, яку впроваджуємо в Полтаві, та прагнемо, щоб якомога більше людей у різних регіонах мали доступ до таких сервісів».

Попри високе навантаження та складність запитів, команда Центру в Полтаві послідовно зберігає орієнтацію на людяність, емпатію та довіру. Регулярний контакт із клієнтами, зворотний зв’язок, підтримувальні дзвінки після консультацій і готовність «бути поруч, коли це найбільш потрібно» стають тим фундаментом, на якому люди, що пережили війну, можуть будувати нове відчуття безпеки та життєстійкості.

Упродовж двох місяців команда Центру допомоги врятованим у Харкові підтримала сотні людей, які постраждали від війни. Загалом за цей період фахівці та фахівчині надали понад 350 індивідуальних консультацій, а також охопили понад 100 учасників груповими заняттями у Харкові та громадах області.

Центр поєднує психологічну, соціальну та юридичну підтримку. У квітні та травні психологині провели сотні зустрічей, допомагаючи людям справлятися з тривогою, горем, наслідками полону, адаптацією до нових умов та пережитим насильством. Під час юридичних консультацій фахівчині ознайомлювали з механізмами захисту прав постраждалих, документуванням воєнних злочинів і доступними інструментами правової допомоги. Соціальні працівниці супроводжували клієнтів у питаннях поселення, гуманітарної підтримки, отримання фінансової допомоги, налагоджували маршрути перенаправлення до партнерських організацій.

«Центр допомоги врятованим — місце, де люди отримують не лише підтримку, а й шанс відновити своє життя. До нас звертаються внутрішньо переміщені особи, місцеві жителі, а також жінки, які постраждали від гендерно зумовленого насильства та сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Моя робота починається зі знайомства з людиною та її історією. За кожним зверненням — біль, страх, втрата або невизначеність. Важливо не просто вислухати, а почути, зрозуміти потреби і разом знайти шлях до їх вирішення. Кейс-менеджер — це міст між людиною та ресурсами», — розповідає кейс-менеджерка Тетяна Смоляк.

Окремий фокус — робота з дітьми та підлітками. У Харкові відбулась арттерапевтична група, де підлітки через творчість говорили про власні страхи, мрії та те, що дає їм сили. У Мерефі та інших громадах проведено інформаційні сесії «Обізнаний — значить захищений», «Твої права – твоя сила», «Яку допомогу можна отримати в Центрі». Так школярі дізналися про особисту безпеку, права дитини, протидію булінгу та можливості звернення по допомогу. 

Команда послідовно працює і з ветеранами та родинами загиблих військовослужбовців. У селах Нова Водолага та Циркуни психологиня Олена Зима проводила тренінги з адаптації до мирного життя, стабілізації психоемоційного стану та розвитку навичок самодопомоги. Учасники опановували техніки дихання, заземлення, саморегуляції, ділилися переживаннями й отримували підтримку від групи. Окремі заняття були присвячені членам родин зниклих безвісти військовослужбовців — проживанню невизначеної втрати, коли немає ані чіткої відповіді, що сталося з близькою людиною, ані можливості попрощатися.

Протягом квітня команда активно працювала в громадах Харківщини, зокрема проводила: 

• групи «Як встояти, коли земля іде з-під ніг» та «Ресурс жінки» для внутрішньо переміщених і місцевих жителів, які постраждали внаслідок війни; 
• інформаційні сесії в Чугуєві, Балаклії та Безлюдівці;
• захід із юридичної підтримки для цивільних осіб, які були позбавлені свободи через збройну агресію. 

Серед історій, які особливо запам’яталися спеціалісткам, — випадок батька двох дітей. Сім’я дивом вижила після російського удару, але малеча втратила найдорожчу людину — маму. Родина звернулася до Центру в стані глибокого горя й розгубленості. Фахівчині надали психологічну підтримку, юридичні консультації та скерували батька до партнерської організації для отримання грошової допомоги й покриття базових потреб. Такий комплексний підхід допомагає не лише пережити гостру кризу, а й зробити перші кроки до відновлення життя.

Важливою частиною роботи залишається розвиток партнерств та професійної спроможності. Команда долучилася до зустрічей із представниками Офісу Омбудсмана, UNFPA, OCHA, регіональної Коаліції 1325, брала участь у діалогах щодо впровадження Національного плану дій «Жінки, мир, безпека», локалізації планів реагування на конфліктно зумовлене сексуальне насильство, захисту прав вразливих груп. Фахівчині проходили навчання з тем СНПК, гендерно зумовленого насильства, перенаправлення постраждалих, інклюзивного гуманітарного програмування, основ психотравматології та стабілізації.

«Команда пишається тим, що навіть в умовах постійної небезпеки та високого емоційного навантаження продовжує залишатися опорою для людей. Особливо цінним стало посилення професійних знань спеціалісток, розвиток партнерств із міжнародними організаціями та участь у важливих діалогах щодо захисту прав людини, підтримки жінок і постраждалих від російської збройної агресії.

Серед основних викликів залишаються високий рівень психологічного виснаження, складні історії втрат, адаптація ветеранів і родин загиблих до нових реалій життя, а також потреба у постійній підтримці населення в умовах війни. Попри це, команда ЦДВ продовжує працювати згуртовано, професійно та з великою емпатією. Фахівчині зазначають, що відчувають втому через складність кейсів, але водночас — мотивацію, силу та цінність своєї роботи завдяки довірі людей і реальним позитивним змінам у їхньому житті».

Центр допомоги врятованим у Сумах, Харкові та Полтаві створено за ініціативи Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції у співпраці з місцевими органами влади та Благодійним фондом «Рокада».

UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення, є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді. Спільно з партнерами UNFPA працює у 150 країнах та територіях світу, з 1997 року і в Україні.

Більше інформації про UNFPA та його роботу в Україні: https://ukraine.unfpa.org/uk

Слідкуйте за діяльністю UNFPA у X, Facebook та Instagram.