Бути в моменті «тут і зараз»: як психологи «Рокади» допомагають евакуйованим повернутися до життя
Психологи та психологині – серед тих, хто першими зустрічає українців у транзитних центрах Дніпра, Запоріжжя і Харкова. Разом із колегами вони супроводжують евакуйованих на кожному етапі, допомагаючи пройти один із найважчих періодів переміщення й адаптації.
Психолог консорціуму LINK харківського осередку «Рокади» Павло Пащенко пояснює, кожна людина, якою б сильною вона не здавалася, потребує підтримки.
«Саме тому наші команди складаються з психологів і соціальних фахівців. Так, насамперед новоприбулих цікавить матеріальна допомога, і це цілком зрозуміло, адже більшість евакуюються з мінімальним набором речей. Тож паралельно з такою допомогою наше завдання полягає в тому, щоб і емоційно стабілізувати людину. Часто евакуйовані не розуміють, що з ними відбувається, і що буде далі. Ми пояснюємо, спілкуємося й водночас допомагаємо людям оформити необхідні документи на гуманітарну підтримку, даємо можливість звʼязатися з родичами, спланувати свій подальший шлях у більш безпечні громади», – говорить фахівець «Рокади».
Павло Пащенко пригадує історію молодої жінки, яка через пережите почала втрачати зір.
«Ми з колегами працювали з нею в транзитному центрі. Памʼятаю, робили все можливе, аби вивести зі стану шоку. Але коли оформляли документи й озвучували ті чи інші питання, раптом спрацьовували тригери і ця жінка відразу заливалася слізьми і фактично переставала бачити. Всі дні, що вона перебувала у транзитному центрі, я був поряд, говорив з нею, допоки не вдалося більш-менш стабілізувати стан», – ділиться психолог.
Колега Павла Пащенка по роботі у транзитних центрах – психологиня проєкту GIZ Світлана Орлова з Дніпра зауважує, що до кожного із прибулих потрібен індивідуальний підхід.
«Ми зустрічаємо розгублених, втомлених, емоційно виснажених людей. Хтось плаче, хтось у ступорі… Вони пережили стільки, що складно про це говорити. Й тут на допомогу приходимо ми. Наша роль полягає в тому, щоб оцінити первинний стан прибулого й обрати тактику, яка потрібна людині в моменті – комусь необхідно заспокоїтися, когось треба вислухати, про когось потурбуватися, налити води, дати час на усвідомлення», – розповідає про тонкощі роботи фахівчиня «Рокади».
Важливою складовою своєї роботи Світлана Орлова також називає фаховий супровід евакуйованих уже після того, як вони виїхали з транзитних центрів.
«Коли людина чи родина покидає транзитний центр, вона або самостійно влаштовує своє життя, або потрапляє під опіку нашого фонду чи партнерських організацій у регіонах. Наші команди на місцях можуть працювати як індивідуально, так і продовжувати надавати підтримку у прихистках. Але, буває, що і ми можемо взяти евакуйованого на супровід онлайн. Трапляється так, що хтось вже опанував себе і готовий рухатися далі без психологів. А хтось потребуватиме психологічної допомоги двічі на тиждень. Просто поговорити по телефону, просто взяти участь у житті людини, поки вона сама не відчує зміни в емоційному стані чи не вийде на інший рівень свого світосприйняття», – пояснює Світлана Орлова.
Наразі в Україні працюють більше 20 транзитних центрів. Команди «Рокади» чергують у трьох транзитних центрах Дніпра, двох Харкова і Запоріжжя. Від початку року допомогу фонду отримали більш як дві тисячі внутрішньо переміщених українців.
Минулого тижня з прифронтових громад Харківщини до Житомира в пошуках спокою та безпеки прибули потягом 25 людей старшого віку. Серед них — троє маломобільних.
«Ми перевезли дев’ятьох людей до медичного закладу в Любарській громаді. Нам важливо не лише зустріти евакуйованих на вокзалі, а й бути поруч на наступному етапі: допомогти зорієнтуватися, супроводити до місця проживання та переконатися, що люди отримають необхідну підтримку. Тому наша команда продовжить подальшу роботу з усіма новоприбулими», — розповідає Катерина Остапенко, координаторка регіонального офісу.
Згідно з даними Житомирської ОВА, сьогодні в регіоні проживає майже 51 тисяча внутрішньо переміщених людей. І наша команда щодня робить усе можливе, щоб ті, хто втратив рідний дім, відчували турботу й захист
