Вінниччина: «Рокада» презентувала дослідження про чинники, що впливають на рішення людей залишатися в громадах
Безпека у громадах, можливості працевлаштування та доступність соціальних послуг — ключові чинники, які впливають на рішення людей залишатися у громадах Вінниччини. «Рокада» презентувала дослідження, яке здійснив центр вивчення громадської думки «Соціоінформ» на замовлення фонду у рамках проєкту «Зміцнення стійкості громад для повернення та реінтеграції».
Опитування проводилося у трьох громадах – Тульчинській, Барській і Ладижинській. Участь у ньому взяли більш як пів сотні мешканців – місцевих і внутрішньо переміщених. Також до дослідження долучилися посадовці, представники громадського сектору та бізнесу. Втілити його стало можливим в межах проєкту «YOUA − Формуємо нові шляхи, будуємо майбутнє України», який впроваджується за дорученням Уряду Німеччини та імплементується GIZ Ukraine: Sustainable Economic Development.
За офіційними даними, від початку повномасштабного вторгнення з громад виїхали від 6% до 20% жителів, натомість прибуло від 2,5% до 10% евакуйованих.
«Це другий регіон, де ми проводили дослідження в межах проєкту. Так само, як і на Львівщині, фахівці з‘ясовували чинники, що сприяють бажанню людей залишатися людей у громадах, і ті, що впливають на відтік населення, – пояснює менеджерка проєкту Алла Красовська. – Респонденти Тульчинської, Барської і Ладижинської громад з-поміж іншого вказували на потребу у створенні фонду житла, в тому числі першої черги, на забезпечення рівного доступу до підтримки, а також на посилення взаємодії з освітніми закладами задля перекваліфікації».
Натомість самі громади відзначали, що попри свою зацікавленість в інтеграції внутрішньо переміщених і реінтеграції тих, хто повертається з-за кордону, все ж не вистачає ресурсу, аби вирішити усі запити.
«На жаль, громади не в змозі забезпечити людей житлом і спектром усіх необхідних соціальних послуг. Так, вони намагаються надавати всебічну підтримку через власні програми та донорське фінансування. Проте його не вистачає. Відтак гостро стоїть питання інституційного розвитку, осучаснення управлінських підходів і отримання нових знань. Зокрема, мова йшла про грантрайтинг і проєктний менеджмент, про цифрові технології, а також про розвиток компетенцій фахівців, які працюють у соціальному секторі», – продовжує Алла Красовська.
Наразі у громадах найбільш активно інтегрувалися сім’ї з дітьми, а також жителі віком 40-50 років, які змогли придбати чи орендувати житло.
Менеджерка проєкту наголошує, дослідження стане основою для подальшої роботи з громадами у напрацюванні практичних рішень і посиленні місцевої спроможності у сфері інтеграції, реінтеграції та збереження людського потенціалу.
«Питання повернення українців з-за кордону надзвичайно актуальне. Проте його вирішення реальне тоді, коли у громадах будуть створені можливості для працевлаштування, для освіти, для вирішення житлових питань тощо. Адже чимало залежить від того, як громади в себе на місцях організують ці сервіси. Дослідження є корисним для нашого розуміння подальшої роботи, механізму взаємодії, алгоритмів, які ми будемо напрацьовувати для повернення людей додому», – переконана Світлана Ярмоленко, директорка департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації.
Проєкт YOUA надає виключно технічну допомогу та не впливає на особисті рішення людей щодо повернення в Україну. Участь у заходах і користування сервісами можливі виключно на добровільній основі для осіб, які розглядають можливість повернення, уже ухвалили таке рішення або перебувають у процесі реінтеграції після повернення в Україну.
