Види ґендерно зумовленого насильства

Сексуальне насильство

Будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди людини. 

Важливо: відсутність чіткого «ні» не означає «так».

Форми:

  • примус до сексу або небажаних дотиків;
  • сексуальний шантаж («якщо не погодишся – будуть наслідки»);
  • домагання (у тому числі онлайн);
  • примус до перегляду або створення інтимного контенту;
  • зґвалтування.

Ознаки:

  • страх або напруження поруч із конкретною людиною;
  • почуття провини чи сорому після взаємодії;
  • ігнорування меж або відмов. 

Що важливо знати:

  • згода має бути добровільною й усвідомленою, відмовитися можна будь-коли;
  • у шлюбі або стосунках теж може бути сексуальне насильство;
  • відповідальність завжди лежить на кривднику, а не на постраждалій людині.

Що робити:

  • звернутися по медичну та психологічну допомогу;
  • за можливості зафіксувати факт насильства;
  • звернутися до поліції чи спеціалізованих служб.

Фізичне насильство

Будь-яке застосування сили, яке завдає болю або шкоди.

Форми:

  • удари, штовхання, ляпаси;
  • душіння, обмеження рухів;
  • позбавлення сну, їжі або медичної допомоги;
  • використання предметів або зброї для залякування чи шкоди. 

Ознаки:

  • синці, травми, які пояснюються «випадковістю»;
  • страх перед партнером або членом родини;
  • постійне очікування агресії. 

Що важливо знати:

  • навіть «разовий випадок» – це вже насильство;
  • насильство має тенденцію повторюватися і посилюватися;
  • виправдання на кшталт «я сам/сама винен(а)» –  частина маніпуляції. 

Що робити:

  • знайти безпечне місце;
  • звернутися до поліції;
  • звернутися до кризових центрів або гарячих ліній;
  • за можливості підготувати «тривожну валізу» (документи, гроші, контакти). 

Психологічне (емоційне) насильство

Систематичний вплив на психіку людини з метою контролю, приниження або підкорення.

Форми:

  • образи, приниження, знецінення;
  • ґазлайтинг (заперечення реальності: «тобі здалося», «ти перебільшуєш»);
  • контроль (перевірка телефону, соцмереж, кола спілкування);
  • ізоляція від друзів і родини;
  • погрози, маніпуляції. 

Ознаки:

  • втрата впевненості в собі;
  • відчуття постійної провини або страху;
  • залежність від думки кривдника;
  • сумніви у власній адекватності. 

Що важливо знати:

  • психологічне насильство часто непомітне, але дуже руйнівне;
  • воно може бути основою для інших форм насильства;
  • «це лише слова» – небезпечний міф. 

Що робити:

  • фіксувати випадки (повідомлення, записи);
  • звернутися до психолога або консультанта;
  • відновлювати контакти з людьми, яким довіряєте;
  • поступово відновлювати власні межі. 

Економічне насильство

Це контроль над фінансами та ресурсами людини з метою обмеження її незалежності.

Форми:

  • заборона працювати або навчатися;
  • повний контроль над доходами і витратами;
  • відбирання грошей або документів;
  • створення фінансової залежності;
  • примус до фінансових зобов’язань (кредити, борги). 

Ознаки:

  • відсутність доступу до власних коштів;
  • необхідність «просити гроші» навіть на базові потреби;
  • страх залишитися без засобів існування. 

Що важливо знати:

  • економічна незалежність – це частина безпеки;
  • фінансовий контроль часто поєднується з психологічним насильством;
  • це також форма порушення прав людини. 

Що робити:

  • за можливості створити фінансову «подушку»;
  • зберігати копії документів;
  • шукати варіанти доходу або підтримки;
  • звернутися до соціальних служб або правової допомоги.

Домашнє насильство

Це не поодинока сварка, а система дій одного члена родини (або партнера) спрямована на встановлення повного контролю та влади над іншим.

Форми:

  • удари, штовхання, ляпаси, позбавлення волі, ненадання медичної допомоги;
  • маніпуляції, образи, ґазлайтинг, стеження, ізоляція від друзів, погрози;
  • контроль над грошима, заборона працювати/вчитись, позбавлення їжі чи ліків;
  • будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди (навіть у шлюбі).

Ознаки:

  • ви постійно «фільтруєте» свої слова, щоб не розсердити іншу людину;
  • ваші досягнення та почуття висміюються або ігноруються;
  • ви мусите звітувати за кожен крок, витрати та листування;
  • після акту агресії завжди настає період «каяття», який далі знову переходить у напругу.

Що важливо знати:

  • відповідальність за насильство завжди несе той, хто його вчиняє;
  • діти, що бачать насильство, зазнають таких самих травм, як і ті, кого б’ють.;
  • без втручання фахівців ситуація зазвичай лише погіршується та стає частішою;
  • це не «приватна справа» – закон України та Стамбульська конвенція гарантують вам захист держави.

Що робити:

  • якщо є загроза життю – негайно залиште приміщення;
  • телефонуйте 102 і вимагайте складання протоколу та винесення термінового заборонного припису (виселення агресора на строк до 10 діб);
  • майте «план безпеки» – підготуйте копії документів, гроші та змінні речі в надійному місці поза домом.
  • звернутися до соціальних служб або правової допомоги.

Цифрове насильство

Це використання гаджетів, інтернету та соцмереж для залякування, контролю, приниження або переслідування людини

Форми:

  • кіберпереслідування – настирливі повідомлення, стеження за активністю в мережі;
  • вимога надати паролі від акаунтів, перевірка листувань;
  • шантаж інтимними фото/відео з метою примусу або вимагання грошей;
  • оприлюднення особистих даних (адреси, телефону) без згоди для цькування;
  • використання GPS-трекерів або шпигунського ПЗ для стеження за переміщенням.

Ознаки:

  • стороння людина чи партнер вимагає звітувати про кожен лайк, коментар або доданого друга;
  • ви помічаєте на телефоні невідомі додатки або швидкий розряд батареї (ознака роботи фонового стеження);
  • агресор видаляє ваші контакти, блокує доступ до банківських застосунків або змінює ваші паролі;
  • загроза поширити приватну інформацію, якщо ви не виконаєте певні умови.

Що важливо знати:

  • цифрові погрози та шантаж мають таку ж юридичну силу, як і усні чи письмові;
  • ніхто не має права вимагати ваші паролі без вашої волі;
  • цифрова агресія завжди залишає докази (скриншоти, логи, метадані), які можна використати в суді;
  • цифрові знущання можуть бути першим кроком до фізичного насильства.

Що робити:

  • робіть скриншоти повідомлень, погроз та сторінок агресора, не видаляйте їх – це ваша доказова база;
  • змініть паролі на складні, налаштуйте двофакторну автентифікацію (2FA) через окремий додаток (не SMS);
  • видаліть невідомі програми, вимкніть передачу геопозиції в гаджетах і месенджерах;
  • зверніться до кіберполіції, по правову чи психологічну допомогу.

Зв'яжіться з нами
Підтримати Фонд