«Рокада» допомагає пілотним громадам проєкту YOUA навчатися формувати маршрути сервісів для повернення і реінтеграції українців
Коли людина планує повернутися в Україну, їй потрібно чітко розуміти: де шукати житло і роботу, як влаштувати дитину до школи чи садочка та якими послугами можна скористатися. Замість хаотичного пошуку відповідей у різних установах, у громаді має бути прокладений зрозумілий маршрут: куди звернутися спочатку і хто допоможе зорієнтуватися далі. Адже громади мають бачити у поверненні громадян не лише соціальне навантаження, а насамперед свій стратегічний людський та економічний потенціал.
Щоб побудувати таку систему, упродовж трьох днів «Рокада» у партнерстві з громадською організацією «Форум розвитку громадянського суспільства» обʼєднала представників девʼяти пілотних громад на сертифікаційний тренінг для тренерів.
Навчання відбулося в межах проєкту «Зміцнення стійкості громад для повернення та реінтеграції» як складової проєкту «YOUA — Формуємо нові шляхи, будуємо майбутнє України», що впроваджується за дорученням Уряду Німеччини та імплементується GIZ Ukraine.
Унікальність підходу: тандемна модель
Унікальність тренінгу полягала у форматі участі. 9 пілотних громад – Барська, Ладижинська, Тульчинська (Вінниччина), Сарненська, Дубенська, Здолбунівська (Рівненщина), а також Дрогобицька, Бориславська та Новороздільська (Львівщина) – делегували фахівців за тандемною моделлю. Від кожного муніципалітету навчалися двоє. Загалом захід об’єднав 18 спеціалістів.
«Ми свідомо обрали таку модель, адже ефективна реінтеграція неможлива лише зусиллями кабінетних службовців чи виключно волонтерів, — пояснює керівниця проєкту Алла Красовська. – Мета тренінгу полягає у підготовці сертифікованих лідерів змін, які повернуться у свої громади й каскадно передадуть ці знання колегам. Ми будуємо системний міст між тими українцями, які перебувають за кордоном, і громадою, яка готова їх фахово прийняти».
Занурення у реальність: симуляція першого дня
Навчання розпочалося одразу з вправи-моделювання «Дзвінок, що застав зненацька». Без готового сценарію та підготовки учасники мали прийняти звернення людини, яка планує повернутися з-за кордону. Фахівці на практиці визначали, що потрібно запитати в людини, яку інформацію надати та як діяти далі. Ця симуляція одразу оголила десятки практичних бар’єрів: від розриву в комунікації між відомствами до нестачі чітких алгоритмів дій під час першого контакту.
Отриманий перелік викликів став робочим порядком денним для наступних днів інтенсиву. Учасники опановували 4-компонентну модель збереження людського капіталу Світового банку, аналізували нормативно-правову базу, цифровий функціонал платформи «Додому» та навчалися розраховувати економічний внесок поверненців і внутрішньо переміщених українців у бюджет громади.
«Ми отримали багато корисної інформації, яку зможемо використовувати у своїй роботі. Для нас важливо розуміти, як працювати з людьми, котрі повертаються, які в них потреби, та що громада може їм запропонувати», – пояснює очільниця громадської організації «Інститут розвитку Брацлавщини» Тульчинської громади Наталія Гнатенко.
Інструменти, що змінюють підхід
Протягом другого дня тренінгу команди громад напрацьовували конкретні практичні рішення. Серед них: паспорт можливостей громади – інструмент, що систематизує всі конкурентні переваги території (від вільних вакансій та грантів для бізнесу до наявності місць у дитсадках), методика розрахунку економічного внеску – чіткий математичний інструментарій, який демонструє, скільки бюджет громади отримує від створення одного робочого місця реінтегрованим жителем, а також модель «єдиного вікна» і кейс-менеджмент – алгоритми міжвідомчої взаємодії для супроводу складних життєвих випадків.
«Реінтеграція означає конкретну економіку та соціальну згуртованість, – наголошує головний тренер, керівник громадської організації «Форум розвитку громадянського суспільства» Олексій Коваленко. – Коли громада вміє вирахувати економічний потенціал людини, яка повертається, і презентувати свої переваги через «Паспорт можливостей», – вона стає конкурентоспроможною у боротьбі за людський капітал».
Трансформація на практиці: від хаосу до сертифікації
Фінальний день тренінгу став перевіркою здобутих навичок. Учасники знову проходили симуляційну вправу зі зверненням, проте цього разу спиралися на розроблені скрипти комунікації та сформовані «Паспорти можливостей».
«Різниця була відчутною, адже тепер фахівці продемонстрували чітку послідовність дій та персоналізований сервіс», – акцентує Алла Красовська.
«Дуже багато речей, про які ми говорили тут, хочеться впровадити у своїй громаді. Тепер є розуміння, на що потрібно звернути увагу і як цю роботу можна організувати», – ділиться Наталія Царук, головна спеціалістка відділу економічного розвитку, фінансового контролю та внутрішнього аудиту Сарненської міської ради.
Що далі?
Усі 18 фахівців тепер застосовуватимуть напрацьовані алгоритми на практиці й передаватимуть знання колегам в органах місцевого самоврядування та неурядових організаціях.
«Знання, які ми отримали під час тренінгу, будемо передавати далі своїм колегам. Важливо, щоб у громаді не одна людина розуміла, як працювати з питаннями реінтеграції, а щоб до цього процесу були залучені різні фахівці», – підсумовує Мирина Ройко, начальниця відділу забезпечення надання адміністративних послуг Здолбунівської міської ради.
Проєкт YOUA надає виключно технічну допомогу та не впливає на особисті рішення людей щодо повернення в Україну. Участь у заходах і користування сервісами можливі виключно на добровільній основі для осіб, які розглядають можливість повернення, уже ухвалили таке рішення або перебувають у процесі реінтеграції після повернення в Україну.
