«Усе більше людей готові говорити про пережите», — що нового в Центрах допомоги врятованим улітку

Протягом червня і липня робота Центрів допомоги врятованим у Сумах, Харкові та Полтаві не зупинялася ні на день. До мультидисциплінарних команд зверталися постраждалі внаслідок війни: внутрішньо переміщені люди, ветерани, ветеранки та їхні родини, звільнені з полону та сім’ї, які шукають зниклих безвісти рідних. Також фахівці й фахівчині працювали з особливо складними випадками — досвідом тих, хто зіткнувся з гендерно зумовленим насильством чи сексуальним насильством, пов’язаним із конфліктом (СНПК). 

Психологи/-ні, юристи/-ки та соціальні працівники/-ці допомагали кожному й кожній упоратися з власним запитом — від емоційної стабілізації після обстрілу до відновлення документів чи перескерування до профільних служб. А 19 червня, у Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом, всі три Центри об’єднала одна тема — право тих, хто пережив насильство, бути почутими без осуду. Детальніше про ці та інші активності — у матеріалі.

За майже два місяці команда Центру допомоги врятованим у Полтаві надала 521 консультацію у головних напрямах роботи — соціальному, психологічному, юридичному, а також у межах кейс-супроводу. У Полтавській громаді відбулося 11 групових заходів.

Основні запити під час індивідуальних зустрічей стосувалися адаптації після вимушеного переміщення, переживання втрати, емоційного виснаження, труднощів у сімейних стосунках і підтримки постраждалих від гендерно зумовленого насильства. Окремо психологині працювали з дітьми, яким доводиться долати наслідки війни. У межах соціального супроводу команда допомагала відвідувачам із працевлаштуванням, дбала про оздоровлення малечі та перескеровувала людей до партнерських організацій для гуманітарної й іншої підтримки.

Улітку ключовим форматом подій стали сесії з елементами тілесно-орієнтованої терапії та медитації. Адже після пережитих травматичних подій люди часто втрачають відчуття контакту із собою: тіло може здаватися чужим, небезпечним або постійно перебувати в напрузі.

До занять долучалися внутрішньо переміщені жителі, зокрема з Донеччини та Луганщини, серед яких були й постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), а також місцева громада.

У безпечному конфіденційному просторі учасники й учасниці опановували м’які вправи на усвідомлення тіла, дихання, рух і розслаблення, які допомагають нервовій системі поступово виходити зі стану постійної готовності до небезпеки. Тілесна терапія не вимагає спеціальної фізичної підготовки, а медитації доповнюють процес, розвиваючи навички присутності «тут і тепер» та внутрішньої опори. За результатами сесій люди відзначали зменшення тривожності й напруги, відчуття спокою та внутрішньої стабільності.

Про запобігання насильству команда говорила з громадою через інтерактив. Учасники й учасниці настільної гри «Криголами» розбиралися, якими мають бути соціальні норми, що запобігають домашньому та гендерно зумовленому насильству: обговорювали гендерну рівність, відповідальність кривдника, підтримку постраждалих і роль громади у формуванні культури ненасильства. У практичній частині розробляли власні соціальні ініціативи — від визначення актуальних проблем до планування конкретних кроків.

У Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту, 19 червня, відбулася міжвідомча панельна дискусія «Об’єднані заради підтримки». Ця дата — одна з найважливіших для Центрів, адже сам сервіс задуманий насамперед для допомоги постраждалим від СНПК.

Захід об’єднав представників і представниць органів державної влади, правоохоронних органів, системи безоплатної правничої допомоги, громадських організацій, релокованих громад Донеччини й Луганщини. Тема зустрічі — координація дій і посилення співпраці у сфері реагування на СНПК. Особливу цінність дискусії надали особисті історії жінок. Вони пережили окупацію, цивільний полон та очікування рідних із неволі. Ці свідчення стали нагадуванням: підтримка постраждалих має бути комплексною, чутливою та людиноцентричною.

Такого підходу особливо потребують люди, які повертаються з полону. Так до Центру звернувся чоловік, який після звільнення зіткнувся з важким онкологічним захворюванням і проходить лікування. Підтримки також потребує і його родина, яка була змушена переїхати через війну.

Чоловіка скерували на психологічну та фізичну реабілітацію, поінформували про напрями благодійної допомоги, організували юридичний супровід, зокрема подали заяви за кількома категоріями до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Команда продовжує підтримувати родину, допомагаючи отримувати необхідні послуги та знаходити додаткові можливості для відновлення.

Наталія Дерябіна,

координаторка Центру допомоги врятованим у Полтаві

«Цей період запам’ятався нам насамперед високим рівнем довіри з боку тих, хто звертався по допомогу. Ми бачили, що дедалі більше людей готові відкрито говорити про власні переживання та користуватися комплексними послугами Центру. Особливо цінними стали заходи, які не лише сприяли психоемоційному відновленню учасників  та учасниць, а й посилювали взаємодію між фахівцями різних сфер. Це ще раз підтвердило, наскільки важливими є комплексний підхід і міжвідомча співпраця для якісної підтримки людей, які постраждали внаслідок війни».

Упродовж двох місяців спеціалістки Центру допомоги врятованим у Харкові надали 360 консультацій. Це були зустрічі з психологинями, юристкою і кейс-менеджерками. Серед форматів групових заходів — майстер-класи, терапевтичні групи, лекції і тренінги.

Найчастіше люди зверталися по психологічну підтримку після травматичних подій, юридичні консультації щодо відновлення документів, оформлення соціальних виплат і компенсації за пошкоджене житло, а також по соціальний супровід, гуманітарну та фінансову допомогу. Особливу увагу фахівчині приділяли тим відвідувачам, які пережили окупацію, вимушене переміщення, незаконне позбавлення волі, втрату близьких і житла, а також гендерно зумовлене насильство й СНПК.

Психологічна підтримка в Харкові часто супроводжувалася творчим процесом. Арттерапевтичні заняття давали людям змогу висловити через образи те, що буває складно проговорити. Окремі тренінги команда присвятила членам родин загиблих військовослужбовців — роботі з інтеграцією втрати, розвитку психологічної стійкості та навичок емоційної саморегуляції.

У фокусі роботи —  просвітницькі заходи в громадах. Центр провів лекцію з мінної безпеки для відвідувачів і співробітників, а також виїзні інформаційні сесії на Харківщині — про роботу Центру й можливості отримати безоплатну психологічну, юридичну та соціальну допомогу. Також команда активно долучалася до професійних форумів, координаційних зустрічей і воркшопів щодо захисту прав людини, протидії насильству та потерпілоорієнтованих підходів у документуванні воєнних злочинів.

До Міжнародного дня боротьби із сексуальним насильством в умовах конфлікту харківська команда організувала міжвідомчий круглий стіл, який зміцнив співпрацю між державними органами, правоохоронними структурами, міжнародними та громадськими організаціями. 

Олена Киричук,

координаторка Центру допомоги врятованим у Харкові

«Ми зосередилися на підтримці людей, які пережили важкі травматичні події. Водночас участь наших фахівчинь у професійних форумах, круглих столах і воркшопах дозволяє впроваджувати сучасні потерпілоорієнтовані підходи та покращувати якість допомоги. Ми переконані, що ефективна підтримка можлива лише завдяки поєднанню професійної роботи команди, партнерської співпраці та індивідуального підходу до кожної людини, яка звертається до Центру».

Протягом двох місяців фахівці та фахівчині Центру допомоги врятованим у Сумах надали 226 консультацій — соціальних, психологічних і юридичних. По підтримку зверталися внутрішньо переміщені люди, звільнені з полону, ветерани й місцеві мешканці, які потерпають від постійних обстрілів.

Значна частина роботи психологинь — стабілізація людей після російських ударів. Діти й дорослі приходили з гострими реакціями на стрес: утрудненим диханням, тремором, панічними станами. Техніки саморегуляції, м’язова релаксація та діафрагмальне дихання допомагали їм поступово повертати відчуття контролю. Паралельно тривала глибша робота: підтримка чоловіка, який переживає втрату дружини, супровід ветеранів у поверненні до цивільного життя, консультації для жінок, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, а також — для дорослих, які мають задавнені травми від психологічного насильства. 

Соціальні працівниці допомагали людям знаходити конкретні рішення. Чоловік, який доглядає за батьком, отримав гігієнічні набори, а родина, що переїхала до Сум із маленького селища через бойові дії, — продуктову підтримку та реєстрацію на грошову допомогу. Юридичний напрям також охоплював різноманітні запити — від реєстрації ФОП для студента через застосунок «Дія» до захисту прав самотньої матері із Запорізької області. Жінці усно відмовили у виплатах через утрату документів під час евакуації. Тож юрист зібрав альтернативні докази, скерував запит до Управління соціального захисту населення та скаргу до Національної соціальної сервісної служби. Нині триває процес фінального оформлення документів та поновлення належних соціальних виплат.

До Міжнародного дня боротьби із сексуальним насильством в умовах конфлікту, сумська команда провела інформаційну сесію та вуличну акцію. Фахівці й фахівчині розповідали жителям міста про проблему СНПК, права постраждалих, гарантії конфіденційності та важливість документування таких злочинів для притягнення винних до відповідальності. Так ця дата об’єднала всі три Центри — від вуличної акції в Сумах до панельної дискусії в Полтаві та круглого столу в Харкові.

Не менш важливими були й інші групові формати — заняття для жінок із практик стабілізації та самодопомоги, тренінг із профілактики вигорання для працівників Центру життєстійкості, онлайн-сесія для студентів-психологів миколаївського університету та творча зустріч із дівчатами-підлітками.

Щоб надавати якісні послуги, команда постійно інвестує час і зусилля у професійний розвиток. Окрім регулярних супервізій, протягом двох місяців фахівці й фахівчині опановували курс «Пропедевтика психіатрії», навчалися сімейного консультування й технік зцілення для дітей, які пережили війну, і зустрілися з Данською радою у справах біженців (DRC) щодо готовності до надзвичайних ситуацій.

Юлія Бакіна,

координаторка Центру допомоги врятованим у Сумах

«Це був дуже насичений період. Запити й проблеми в усіх різні, але кожна людина була почута й отримала необхідну допомогу. Та, мабуть, найбільше запам’яталися заходи до дня боротьби зі СНПК. Це про чутливість теми та важливість питання, про підтримку тих, хто постраждав і потребує допомоги. Команда Центру доклала максимум зусиль, щоб поширити й актуалізувати цю тему, — і я як координаторка щиро цим пишаюся».


Центр допомоги врятованим у Сумах, Харкові та Полтаві створено за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції у співпраці з місцевими органами влади та благодійним фондом «Рокада».

UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення, є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді. Спільно з партнерами UNFPA працює у 150 країнах та територіях світу, з 1997 року і в Україні.

Більше інформації про UNFPA та його роботу в Україні: https://ukraine.unfpa.org/uk

Слідкуйте за діяльністю UNFPA у XFacebook та Instagram.

Зв'яжіться з нами
Підтримати Фонд